ЗАДНІСТРОВА СІЧ

ЗАДНЕСТРОВСКАЯ СЕЧЬ

ZADNISTROVA SICH

     
Душу - Богові! Життя - Батьківщині! Серце - людям! Честь - нікому! 

Установи, організації, товариства, що займаються вивченням пам'яток доби українського козацтва.

УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ, ТОВАРИСТВА, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ВИВЧЕННЯМ ПАМ'ЯТОК ДОБИ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

 

І. Ковальова, науковий керівник лабораторії археології Подніпров'я, доктор історичних наук, професор

 

Науково-дослідна лабораторія археології Придніпров'я Дніпропетровського Національного університету (ДНУ)

 

Лабораторія заснована у травні 1972 р. як постійнодіюча новобудовна археологічна експедиція. З 1993 р. — науково-дослідна лабораторія археології Придніпров'я. Історією українського козацтва колектив лабораторії займається з 2001 р. Науковий керівник — доктор історичних наук, професор Ковальова І.Ф. Постійні члени: н.с. Шалобудов В.М., м.н.с. Векленко В.О., асп. Ярошкевич О.М.

Колектив лабораторії займається дослідженням території Дніпропетровської області, в першу чергу, Присамар'я. Базова пам'ятка старовинне козацьке містечко Самарь, що, вірогідно, знаходилося на правому березі р. Самари північніше сучасного селища Шевченкове.

За тематикою дослідження пам'яток доби українського козацтва написано 13 статей. Співробітники лабораторії брали участь у відповідних конференціях (Дніпропетровськ, 2002-2003; Острог, 2002; Київ, 2003 – 2006).

Здійснюються розвідки посадів Богородицької (Новобогородицької) та Новосергіївської фортець, укріплень Української лінії та інших пам'яток часів українського козацтва. Здобуті матеріали планується виставити в експозиції Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького та кабінеті археології ДНУ. Також готується видання каталогу старожитностей ХVІ-ХVІІІ ст., здобутих під час досліджень Богородицької фортеці та її посаду співробітниками лабораторії археології Придніпров'я.

 

 

Бібліографія видань лабораторії

 

Векленко В.О. Колекція натільних хрестів з території Богородицької фортеці // Проблеми археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 135-150.

Шалобудов В.Н. Находки монет на территории Богородицкой крепости // Проблеми археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 123-134.

Векленко В.О. Православні старожитності Богородицької фортеці"// Проблеми археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 56-75.

Веклєнко В.О. До уточнення місцезнаходження містечка Самари (Старої Самари), Богородицької і Новосергіївської фортець // Наддніпрянська Україна. — Вип. З. — Дніпропетровськ, 2003.

Камеко В.Ф., Бінкевич В.В., Шалобудов В.М. До часу виникнення та місцезнаходження "містечка Самарь” // Проблеми археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 40-48.

Ковальова І.Ф. Свідчення польської торгівлі з Присамар'я // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. — Острог, 2003. — Вип. З. — С. 7-9.

Ковальова І.Ф. Свідчення міжнародної торгівлі з Присамар'я // Археологічний літопис Лівобережної України. — Полтава, 2003.

Ковалева И.Ф., Шалобудов В.Н. Печати, найденные в Богородицкой крепости и ее округе // Проблеми археології Подніпров'я. -Дніпропетровськ, 2003. — С. 49-55.

Маріна З.П. Археологічні дослідження Богородицької фортеці // Проблеми археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 34-39.

Шалобудов В.М. Спроба датування поселення на терені Богородицької фортеці за нумізматичним матеріалом// Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. — Острог, 2003. — Вип. З. — С. 10-11.

Шалобудов В.Н. Особенности денежного обращения ХУІІ-ХУІІІ веков в Нижнем Присамарье // Археологічний літопис Лівобережної України. — Полтава, 2003.

Векленко В.А., Шалобудов В.Н. Город и крепость на реке Самаре // Древний мир. — № 5.

Шалобудов В.М. Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь // Наддніпрянська Україна.— Дніпропетровськ, 2003. — Вип. 3.

 

 

 

Т.Чухліб, директор Інституту козацтва, кандидат історичних наук

                                                                                       

 

Науково-дослідний інститут козацтва

 

Науково-дослідний інститут козацтва було створено за наказом директора Інституту історії України НАН України академіка НАН України Валерія Смолія 15 липня 1998 р. На посаді директора-організатора Інституту козацтва було затверджено кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Тараса Чухліба. Згідно цього ж наказу було утворено Запорозьке й Донецьке регіональні відділення Інституту козацтва, і на посади їхніх директорів-організаторів відповідно призначено кандидата історичних наук Арнольда Сокульського та доктора історичних наук, професора Василя Нірка. 2 лютого 1999 р. створено Одеське регіональне відділення Інституту козацтва на чолі з кандидатом історичних наук Ігорем Сапожниковим. 27 січня 2000 р. Інститут козацтва уклав угоду про співпрацю з Одеським державним університетом ім. І.Мечнікова щодо організаційного та наукового забезпечення діяльності Відділу історії козацтва на Півдні України. Його очолила кандидат історичних наук, доцент Олена Бачинська. 14 жовтня 2000 р. заступником директора Інституту козацтва було призначено кандидата філософських наук Володимира Муляву. 10 жовтня 2002 р. було утворено Нікопольське регіональне відділення на базі Нікопольського державного історичного музею. Планується утворити організаційні структури з вивчення історії та сучасного розвитку козацтва в Черкасах і Чернігові.

Основними завданнями Інституту козацтва стали: публікація фундаментальних досліджень та створення науково-популярних праць з історії козацтва; об'єднання і координація зусиль вітчизняних та зарубіжних вчених, що належать до різних наукових, учбових осередків і займаються зазначеною проблематикою; співпраця з різними установами й організаціями з метою здійснення спільних науково-дослідних програм; надання методичної допомоги державним, громадським та комерційним освітнім закладам; організація і проведення науково-теоретичних й науково-практичних міжнародних та вітчизняних конференцій; написання підручників, посібників, навчально-методичної і довідкової літератури; обговорення та рецензування наукових та науково-популярних робіт; розповсюдження й популяризація праць з козацької тематики; читання лекцій, проведення семінарів, диспутів, бесід, круглих столів тощо.

У започаткованій Інститутом серії видань "Козацька спадщина" побачили світ дві ґрунтовні збірки наукових праць: "Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості" (К., Запоріжжя; 1997; 375 с.) і "Семен Палій та Фастівщина в історії України" (К., Фастів; 1997; 90 с.), видана разом з Фастівським державним історико-краєзнавчим музеєм. Обидві вони опубліковані за матеріалами наукових конференцій під ідентичними назвами. Крім названих праць у цій серії був опублікований науково-популярний довідник з історії України "Козацькі Січі (нариси з історії українського козацтва ХУ-ХVІІІ ст.'' (К., Запоріжжя, 1998; 252 с.).

Інститутом козацтва також опубліковано фундаментальні наукові монографії співробітників Інституту: Олександра Гуржія "Гетьман Іван Скоропадський" (К., 1998; 208 с.) та Віктора Горобця "Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою. 1654 - 1665 рр.'' (К., 2001; 532 с.), навчальний посібник для середніх шкіл за авторством Петра Саса "Історія України XVI - XVIII ст.'' (Львів, 2001; 292 с.). Крім того, за сприяння колективу Інституту козацтва побачила світ книга Сергія Леп'явка "Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561-1591)'' (Чернігів, 1999; 216 с.).

На честь 350-ї річниці від початку Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького випущено збірник наукових праць на основі однойменної конференції "Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття: політика, ідеологія, військове мистецтво" (К., 1998; 320 с.). У цій книжці представлені 19 ґрунтовних наукових матеріалів не лише провідних вітчизняних істориків, але й вчених з Польщі, Швеції та Росії. Продовжено видання матеріалів Всеукраїнських читань "Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку" (Вип. 7.; К.,2000; 360 с.). Активно працюють філії, відділення та відділи Інституту козацтва у Запоріжжі, Донецьку та Одесі. Серед головних видань і досягнень Запорізького відділення — науково-популярні книги "Корінь і крона" (генеалогія видатних людей козацького походження)'' (1999), "Іван Сірко — лицарська душа і воїн славний" (2000) та інш.; Донецького відділення - наукова монографія В.Пірка "Заселення Степової України в ХVІ-ХVІІІ ст.” (1998), докторська дисертація В.Романцова "Виникнення і становлення Гетьманщини в українській історіографії середини ХІХ-ХХ ст.”, Одеського відділення — наукова монографія І. та Г. Сапожникових "Запорозькі і чорноморські козаки в Хаджибеї та Одесі (1770 – 1820 рр.)'' (1998), збірник документів "Історія Хаджибея (Одеси) 1415-1795 рр. в документах" (2000), Відділу Інституту козацтва при Одеському державному університеті — колективна монографія "Одеса козацька" (2000), збірник документів та матеріалів "Козацтво на Півдні України. Кінець ХVІІІ-ХІХ ст.” (2000) та інш.

Першою спробою відтворення історичних життєписів видатних військових діячів України доби визвольних змагань раннього нового часу стала науково-популярна книга "Полководці Війська Запорозького: історичні портрети" (К. ,1998; 400 с.), яка отримала грант Міжнародного фонду "Відродження". Своєрідним підсумком п'ятирічної діяльності Інституту козацтва став випуск щорічного видання "Запорозька старовина" (К. – Запоріжжя, 2002; 408 с.)

Спільно з Головним управлінням виховної роботи Міністерства оборони України, Міністерством освіти і науки України, Українським козацтвом проведено ряд науково-практичних конференцій, зокрема: "Сучасна козацька педагогіка" (К., 1997), "Проблеми історії та сучасного розвитку Українського козацтва як державотворчої інституції" (Черкаси, 1999), під час яких обговорювалися різні питання, серед яких основне місце зайняла проблема військово-патріотичного виховання молодого покоління на кращих традиціях українського козацтва. У 1997 р. разом з Одеською міською держадміністрацією проведено науково-практичну конференцію "Козацтво на Півдні України”.

Протягом 1999 р. Інститутом козацтва на Першому Національному радіоканалі України у передачі “Старшокласник” проведено історичний конкурс для школярів Україна - козацька держава. Він викликав великий інтерес в усіх регіонах, зокрема, від учасників надійшло близько двохсот листів. П'яти переможцям цього конкурсу вручено цінні подарунки. Здійснюється консультація кіно- і телепродукції. Так, зокрема, надана наукова і організаційна допомога Польському телебаченню під час зйомок телефільму "Повернення Богуна'". 17 жовтня відбулася його презентація на Другому телевізійному каналі Польщі.

У 2000 - 2001 рр. співробітниками Інституту козацтва прочитано ряд лекцій, зокрема, цикл Україна героїчна на базі Київського міського Будинку учителя. Вчені - козакознавці беруть постійну участь у “круглих столах”, що організовуються “Просвітою” ім. Т.Шевченка, та проведенні “Гетьманських віталень” при Музеї Гетьманства в Києві. Налагоджена тісна і конструктивна співпраця з козацькими організаціями України.

З 1999 р. вчені Інституту козацтва виконують окремі замовлення Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при Президентові України. Зокрема його співробітники брали активну участь у розробці проекту Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва. Згідно Указу Президента України "Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 20022005 роки" за № 1092/2001 від 15 листопада 2001 р. колектив Інституту козацтва здійснював відповідну роботу щодо виконання окремих пунктів даної Національної програми. Підготовлено проект фундаментального видання з історії Українського козацтва (п. З 3 Національної програми) під назвою "Українське козацтво: політична, економічна, соціальна та духовна історія (XV — XX ст.) '', в якому беруть участь провідні сучасні вчені нашої країни. Одним з найбільших проектів Інституту козацтва має стати видання науково-популярної біографічної серії "Гетьмани України" (п. 37 Національної програми), яка буде складатися з 25-ти окремих книг, об'єднаних єдиними науковими вимогами та поліграфічним оформленням.

Як вже відзначалося, Інститутом козацтва налагоджена співпраця з багатьма міністерствами, відомствами, установами, громадськими організаціями, фондами. 5 лютого 2001 р. була укладена угода про творче і наукове співробітництво з Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Згідно його положень Управління взяло на себе забезпечення фінансування історичних та етнографічних досліджень, наукових експертиз. На замовлення Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, а також Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій наші спеціалісти здійснили дослідження щодо виявлення місць поховань діячів козацької доби на території Російської Федерації. У результаті виявлено близько тридцяти таких місць. Однак необхідно провести додаткові пошуки, у зв'язку з чим потрібно виділити кошти для організації виїзду науковців нашого Інституту спільно з представниками зазначених Державного комітету та міжвідомчої комісії до Російської Федерації (зокрема, таких міст як Москва, Санкт-Петербург, Архангельськ, Тобольськ, Іркутськ, Єнісейськ, Нерчинськ, Туруханськ, Якутськ) для уточнення і доповнення наявних даних. З 2001 р. здійснюється наукова консультація проекту "Знати минуле задля майбутнього", започаткованого за ініціативою Фонду інтелектуальної співпраці "Україна — XXI століття".

Здійснюється велика робота щодо увіковічення героїчних сторінок козацької історії. За сприяння Інституту козацтва у 1997 р. у Києві відкрито меморіальну дошку гетьману Пилипу Орлику, яку встановлено на вулиці, що названа на його честь. Не без допомоги наших спеціалістів розпочалася робота щодо встановлення пам'ятників славетному кошовому Івану Сірку у Харкові, полковнику Семену Палію у Фастові. А 14 жовтня 2002 р. за участю керівництва Інституту козацтва було встановлено пам'ятник гетьману Івану Виговському у с.Вигові на Житомирщині.

У січні 2002 р. за сприяння нашого Інституту на базі Харківського державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди було відкрито Інститут освіти та виховання Українського козацтва, який готуватиме фахівців за різними спеціальностями на основі впровадження козацької педагогіки та національних традицій. Відразу ж потому на Черкащині було організовано конкурс для випускників середніх шкіл “Черкащина — козацький край” на кращий твір з історії і сучасного розвитку козацтва.

За ініціативою і активною участю Інституту козацтва у 2001 р. (на десятому році незалежності!), нарешті, було засновано Український інститут воєнної історії, який діє у рамках спільного проекту між Національною Академією Оборони України та Інститутом історії України НАН України. Разом з цими установами Інститут козацтва у травні 2001 р. організував проведення Всеукраїнського “круглого столу” під назвою “Воєнно-історична наука в Україні: стан і перспективи”. На сьогодні вже маємо загальноукраїнський журнал “Воєнна історія” (де існує окрема рубрика, присвячена історії козацтва) і чотири різнопланові видання з історії воєн та воєнного мистецтва.

Ще у 1998 р. колектив Інституту козацтва спільно з рекламно-видавничою кампанією "ЕММА"' розпочав роботу над великим фотоілюстрованим науково-популярним виданням "Україна — козацька держава". У книзі на основі багатого й досі малознаного ілюстрованого матеріалу розкриваються процеси зародження і формування козацтва, його участь у війнах середньовіччя та нового часу, еволюції українських державних інститутів середньовічної, нової та новітньої доби всесвітньої історії, відродження козацтва на сучасному історичному етапі. Для досягнення поставленої мети залучені професійні фотографи, дизайнери, а фотозйомки козацьких пам'яток здійснено у найбільших музеях України, Польщі, Росії та Швеції. Робота над цим багатоплановим виданням завершилася у 2005 р.

Святкуючи п'ятирічний ювілей Інституту козацтва, академік НАНУ В. Смолій відзначив, що нині період романтичного відтворення історії українського козацтва відходить у минуле. Героїзація дій та вчинків цього нового в суспільній ієрархії пізнього середньовіччя стану поступово змінюється більш вдумливим та аналітичним підходом до вивчення цієї складної наукової проблеми. Елементи белетристики, які домінували на сторінках багатьох видань, поступаються місцем принципам історизму та об'єктивності. Науковці все більше прагнуть заглибитися у суть проблеми. Вони дедалі частіше звертаються до тем, вивчення яких донедавна було прерогативою західної історіографії. Урізноманітнюється інструментарій досліджень, їх методика та методологія.

Наукова та громадсько-суспільна робота Інституту козацтва широко висвітлювалася у поважних наукових виданнях та засобах масової інформації не лише нашої держави, але й за кордоном. Матеріали про нашу діяльність публікував вітчизняний науковий часопис “Український історичний журнал”, газети “Урядовий кур'єр”, “Голос України”, “Народна армія”, "Літературна Україна", “Київський вісник” та інш. У провідному славістичному часописі світу “Тhе Slаvопіс аnd Еаst Еигореап Rеvіеw" відомий канадський історик, професор Монреальського університету Філіп Лонгворт зробив огляд окремих видань Інституту козацтва й відзначив потрібність і своєчасність діяльності такої інституції для України та світового наукового співтовариства1. В англійському політологічному журналі “Тhе Ukrainian review” доктор Олександер Гриб зазначив, що заснування Інституту козацтва при Інституті історії України НАН України сприятиме формуванню національної еліти в нашій молодій державі2.

Отже, можемо зробити втішний для себе висновок — Науково-дослідний інститут козацтва відбувся! За п'ять років своєї діяльності він став невід'ємною частиною наукового та громадсько-суспільного життя нашої держави. Не зважаючи на відсутність повноцінних коштів, окремого приміщення й засобів зв'язку, обмежений тираж інститутських видань та інші проблеми суто організаційного становлення, наш Інститут поступово стає поважною науковою установою, відомою не лише в Україні, але й далеко поза її межами. А тому залишається лише одне — продовжувати наполегливо працювати задля відродження наукових козакознавчих студій та історичної пам'яті українського народу.

________________

1 РhіІір Lопgwоrth. Ukraine: Ніstогі аnd Nаtіоnаlіtу // Тhe Slawonic аnd East Еuгореаn Review. — Vоlumе 78. — Number 1. — January 2000. — Р.115 -124.

2 Оlехапdег НгуЬ. Ukrainian Cossacks Revival оr Вuіlding New Armed Forces? // Тhе Ukrainian review. — 2000 — VоІ. 3. — Р. 44 — 53.

 

 

 

Г.Мартинова, заступник генерального

директора з наукової роботи НІКЗ „Чигирин”

 

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"

 

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" створений 7 березня 1989 р. згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 77 "Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи міста Чигирина, с.Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником" з метою вивчення, збереження та відтворення національно-культурної спадщини та пам'яток природи одного з своєрідних регіонів України — Чигиринщини. Подальший його розвиток був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1992 року № 254 "Про Чигиринський Державний історико-культурний заповідник". 23 вересня 1995 р. Указом Президента України заповіднику надано статус Національного.

До складу заповідника входять 35 пам'яток історії, археології, архітектури, природи міста Чигирин, сс.Суботова, Стецівки, Медведівки, урочища Холодний Яр, 5 музеїв: Б.Хмельницького та археологічний в м.Чигирині, історичний в с.Суботові, краєзнавчий — в с.Медведівці, етнографічний — в с.Стецівці. На 01.01.2004 р. в фондах заповідника налічувалось більше 23000 одиниць зберігання.

Загальна площа заповідника — 1148 га. Його території, межі та охоронні зони визначені Генеральною схемою зон охорони Чигиринського історико-культурного заповідника (1991 р.) та Генеральним планом розвитку Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", розробленим Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (2001 р.).

Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу. Чигирин — перша столиця України часів гетьмана Б.Хмельницького, с.Суботів — його родинний маєток. Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків — Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

За час існування заповідника на його території проведені значні науково-дослідні роботи. В 1989 – 1994 рр. до відзначення 400-річчя від дня народження Б.Хмельницького здійснені комплексні архітектурно-археологічні дослідження на Замковій горі та в центрі м.Чигирина, в Іллінській церкві та на Замчищі в с.Суботові.

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" послідовно здійснює реставрацію та відтворення історичних пам'яток. Протягом 1992-1994, 1996-2000 рр. були проведені 2 черги робіт по реставрації Іллінської церкви — пам'ятки архітектури XVII ст. національного значення. В 1995 р. на основі архівних матеріалів відновлено її первісний іконостас. У м.Чигирині була завершена І-ша черга відбудови бастіону Дорошенка — частини середньовічної Чигиринської фортеці. В 1994-1995 рр. проведені роботи по відтворенню комплексу "Присутственних місць" (повітової управи) кінця XVIII — початку XIX ст. (проект архітектора І.Кедріна). В будинках комплексу розміщено музей Б.Хмельницького та службові приміщення НІКЗ "Чигирин". В 1995 р. на місці козацького цвинтаря XVII ст. побудовано каплицю Святої Покрови (проект архітектора С.К.Кілессо), яка стала окрасою історичного центру Чигирина.

Протягом 2000-2003 рр. проводилась III черга реставраційних робіт: в с.Суботові зведена підпірна стіна Замчища Б.Хмельницького, реставрована пам'ятка гідрології та історії "Три криниці", в с.Стецівці здійснено реконструкцію млина та будинків етнографічного комплексу "Козацький хутір", завершуються роботи по відтворенню козацької дерев'яної церкви Святого Миколая XVIII ст.

Нові можливості щодо розбудови козацької столиці — Чигирина і заповідника відкриває затверджена Кабінетом Міністрів України 2 червня 2004 р. Комплексна програма розвитку історико-архітектурного комплексу "Резиденція Б.Хмельницького" на 2004-2010 рр., яка передбачає відтворення історичного центру середньовічного міста.

Важливим напрямком роботи науковців заповідника є дослідження і популяризація пам'яток історії, культури та природи, музейних колекцій. В 2003 р. завершені роботи по створенню постійної експозиції залу № 1 музею Б.Хмельницького, реекспозиція Медведівського краєзнавчого музею, проводиться колекційний збір експонатів для будинків етнографічного села "Козацький хутір" на території туристично-етнографічного комплексу с.Стецівки.

Протягом 1995-2004 рр. музеями заповідника організовано і проведено більше 60 виставок. Значного розголосу набула Міжнародна виставка "Атрибути гетьманської влади. Особисті речі Б.Хмельницького із музеїв Європи", що проводилась за сприяння Всеукраїнського Фонду інтелектуальної співпраці "Україна — XXI століття".

З дня заснування НІКЗ "Чигирин" його очолює заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії 1997 р. В.І.Полтавець. За цей час був сформований творчий колектив молодих науковців, які досліджують теми, пов'язані з історичними подіями краю та його пам'ятками. Силами науковців були проведені науково-практичні конференції: "Історичний феномен Чигиринського краю" (2001 р.), "Свідок козацької слави: погляд крізь століття" до 350-річчя церкви Св.Іллі в с.Суботові (2003 р.). Вони постійно беруть участь у конференціях, наукових читаннях, круглих столах, що проводяться у містах Києві, Білій Церкві, Лубнах, Черкасах, Кіровограді, Каневі, Одесі та інших містах України.

В заповіднику склалася певна система науково-освітньої роботи. Для учнів різних вікових категорій розроблені цикли занять, лекції, бесіди, які охоплюють теми, тісно пов'язані з рідним краєм: "Козацькому роду нема переводу", "Моє рідне село", "Українська хата", "Життя і побут українського народу", "Стежками заповідника", "Історія стародавнього Чигирина" та ін. Для учнів спеціалізованих шкіл розроблені авторські програми з історії рідного краю. Заповідник є ініціатором проведення історичних вікторин, конкурсів дитячої творчості. Науковці заповідника постійно займаються удосконаленням туристичного обслуговування. Розширюється сітка автомобільних та пішохідних туристичних маршрутів. Відвідувачам пропонуються тематичні екскурсії, відпочинок у природно-ландшафтних зонах. Щорічно заповідник відвідує 40000 туристів, їх кількість постійно зростає.

Адміністрація НІКЗ "Чигирин" займається популяризацією діяльності закладу: видані буклети, листівки, які знайомлять з пам'ятками Чигиринщини. В 2002 р. вийшли з друку: науковий часопис "Пам'ятки України", присвячений діяльності заповідника та історії краю, часопис "Національний історико-культурний заповідник "Чигирин": історія, сьогодення, майбуття". В 2003 р. — збірки наукових статей "Історичний феномен Чигиринського краю", "Свідок козацької слави: погляд крізь століття (до 350-річчя церкви Святого Іллі в с.Суботові)”. Науковці закладу мають численні публікації у наукових збірках. Матеріали про діяльність заповідника постійно висвітлюються в засобах масової інформації.

НІКЗ "Чигирин" — порівняно молодий науковий заклад, але він має всі можливості, щоб стати потужним науково-дослідним і методичним центром в Центральній Україні по вивченню, збереженню, охороні та популяризації багатої історичної спадщини українського народу.

 

 

Бібліографія видань співробітників НІКЗ „Чигирин”

 

Терновський В.І. Чигиринська фортеця // Українська козацька держава: історія і культура.— Біла Церква, 1995.

Гугля В.І. Система укріплень маєтку Хмельницьких в с.Суботові // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали 6-х Всеукраїнських історичних читань. — Черкаси, 1997. — Кн. 2. — С. 13.

Солодар О.І. Чигирин — столиця козацької держави (1648-1678 рр.) // Там само. — С. 138.

Гугля В.І. Підземні ходи — складова частина системи укріплень маєтку Хмельницького в с.Суботові // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. — С. 96.

Кукса Н.В. Іллінська церква в с.Суботові: історія і сучасність // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип.6. — С. 98.

Кукса Н.В. З історії Іллінської церкви // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип.7. —С. 96.

Гугля В. Із матеріалів рятувальних розкопок в с.Суботові // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип.7. — С. 161.

Попованова О., Горішній П. Люльки ХУІІ-ХУІІІ ст. із фондів НІКЗ "Чигирин" (за матеріалами археологічних розкопок 1991-1993 рр. у м.Чигирин) // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип.7. — С. 157.

Попованова О.О. Чигиринський козацький полк та його полковники після поразки Української національної революції 1677-1714 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2000. — Вип. 9. — С. 102.

Попованова О.О. Чигиринські полковники періоду руїни 1657-1676 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К.: Шлях, 2001. — Вип. 10. — С. 176.

Діденко Я.Л. Фрагмент складня "Ілля Пророк на вогненій колісниці” II пол. XVI — 1 пол. XVII ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10.

Кукса Н.В. Дерев'яна скульптура Спасителя XVIII ст. з Мотронинського монастиря // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10. — С. 169.

Діденко Я.Л. Фрагменти жіночого костюма XVII ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10.

Кукса Н.В. Наукові досліди Гната Яковича Стелецького по з'ясуванню історичної тайни Богдана в Суботові (20-ті рр. XX ст.) // Регіональна наукова конференція, присвячена пам'яті К.Скаржинської. — Лубни, 2002.

Харченко Л. Пам'ятники Богдану Хмельницькому на карті України // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К.: ХІК, 2003. — Вип. 12. — С. 236.

Дерев'янко Н.В. Археологічні дослідження Чигиринської фортеці ХУІ-ХУІІ ст. // Історичний феномен Чигиринського краю: Матеріали науково-практичної конференції. НІКЗ "Чигирин", 3-4 жовтня 2001 р. — К: Тов. "Видавництво Аратта", 2003. — С. 67.

Попованова О.О. Генеральная старшина в оточенні Б.Хмельницького. Військовий обозний Іван Чернята // Там само. — С. 87.

Кукса Н.В. Збірка Марка Грушевського "Гетьманське гніздо. Урочища і перевози с.Суботова" як джерело дослідження пам'яток козацької доби // Там само. — С. 126.

Кукса Н.В. Церква Святого Пророка Іллі у Суботові в історико-мистецьких студіях першої чверті XIX — поч. XX століть // Свідок козацької слави: погляд крізь століття. Матеріали Науково-практичної конференції НІКЗ "Чигирин". 1-2 серпня 2003 р. — Черкаси: НДІТЕХІМ, 2003. — С. 60.

Кукса Н.В. Церква Святого Пророка Іллі в Суботові: реалії та перспективи пам'ятки архітектури XVII ст. // Там само, 2003. — С. 91.

Кукса Н.В. Православні церкви Чигиринщини у візитації 1726 р. // Там само. — С. 99.

Попованова О.О. Православні храми середини XVII ст. у гетьманській столиці Чигирині // Там само. — С. 109.


Газетні статті

 

Білецька О. XVII ст. в пам'ятках нашого краю // Чигиринські вісті, 1997, вересень.

Гугля В. Суботівські знахідки // Чигиринські вісті, 1992 — 5 травня.

Гугля В. Зарубки на сокирі // Чигиринські вісті, 1993 — 9 жовтня.

Гугля В. Маєток Хмельницьких у Суботові // Чигиринські вісті, 1995 — 22, 25, 29 листопада; 2, 6 грудня.

Гугля В. Вічний вогонь Чигиринщини // Чигиринські вісті, 1995 -11, 15 лютого.

Гугля В. Сотник Іван Компанієць // Чигиринські вісті, 2000 — 23 серпня.

Гугля В. Сучасниця козацтва і Богдана. Правічна наче світ цей — дереза // Чигиринські вісті, 2003 — 22 березня.

Капуста В. Місто козацької доблесті // Чигиринські вісті, 1992 — 3 жовтня.

Капуста В. Семен неживий // Чигиринські вісті, 1993 — 29 травня.

Капуста В. Чигиринський замок // Чигиринські вісті, 1994 — 1-4 лютого.

Капуста В. Творець нашої державності // Чигиринські вісті, 1995 — 23, 27, 30 серпня; 2, 6, 13, 18, 20 вересня.

Кукса Н.В. Суботів — родинний маєток Хмельницьких // Чигиринські вісті, 1997, грудень.

Кукса Н.В. В історії Іллінської церкви — історії української держави // Чигиринські вісті, 2001 — 26 грудня.

Кукса Н. Стоїть у селі Суботові, на горі високій... До історії Богданових церков // Нова доба, 2000 — 20 серпня.

Кукса Н. Мамаїв дуб // Чигиринські вісті, 2003 — 26 листопада.

Маломуж О. "...велю я вам междо собою козака на гетьманство обирати..." // Чигиринські вісті, 1996 — 3 серпня.

Мартинова Г. Хто під яким прапором // Чигиринські вісті, 1996 — 7 вересня.

М'якота О. Козацька Покрова // Чигиринські вісті, 2002 — 12 жовтня.

Руденко О.К. " ..На унію не пристану" // Чигиринські вісті, 1996 — 18 грудня.

Руденко О.К. Богдан Хмельницький і Чигиринщина // Чигиринські вісті, 1995 — 4, 7 січня.

Руденко О.К. На героїчних традиціях // Чигиринські вісті, 1995 — 26 квітня.

Сашка Т.А. "З прадіда козак (П.Дорошенко)" // Чигиринські вісті, 1998 — 18 листопада.

Попованова О.О. Доля дітей Богдана // Чигиринські вісті, 1996 — 3 серпня.

Попованова О.О. Патрік Гордон // Чигиринські вісті, 1997, червень.

Попованова О.О. Чигиринські полковники // Чигиринські вісті, 1998 — 22 липня.

Попованова О.О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. // Чигиринські вісті, 1998 — 1 липня.

Попованова О.О. Герб Богдана Хмельницького // Чигиринські вісті, 2001 — 26 грудня.

Солодар О. "Я є одновладуем і самодержавцем" // Чигиринські вісті, 1995 — 23 вересня.

Солодар О. Скарби Богдана // Чигиринські вісті, 1995 — 23 грудня.

Солодар О. Чумацькими шляхами // Чигиринські вісті, 1996 — 18 грудня.

Солодар О. Гетьмана .підступно вбито? Одна із версій смерті Богдана Хмельницького // Чигиринські вісті, 1996 — 3 серпня.

Солодар О. З руїни (нарис історії Чигиринщини кінця XVII — поч. XVIII ст.) // Чигиринські вісті, 1996 — 13 березня.

Солодар О. В місті стольному козацькому // Чигиринські вісті, 1997 — 13 серпня.

Чепурний О. Останнього гетьмана обирали в Чигирині // Чигиринські вісті, 2003 — 16 квітня.

Шмиголь Л. Хмельницький очима чужинців // Чигиринські вісті, 2000 — 27 грудня.

Шмиголь Л. В одному ряду з найвидатнішими... (до 380-річчя Батозької битви // Чигиринські вісті, 2002 — 18 травня.

Шмиголь Л. "Муж хоч і простий, але сміливий" (П.Павлюк-Бут) // Чигиринські вісті, 2003 —16 квітня.

 

 

 

О.Супруненко, директор Центру охорони та досліджень пам’яток, кандидат історичних наук

 

Центр охорони та досліджень пам'яток археології управління

культури Полтавської облдержадміністрації

 

Заснований 15 вересня 1993 р. як науково-дослідний та пам'яткоохоронний заклад, що виконує функції місцевого органу охорони найдавнішої культурної спадщини Полтавської області. Наукові співробітники Центру проводять дослідження на території Полтавської та суміжних областей, здійснюють рятівні розкопки, проводять обстеження землевідводів і зон будівництв на предмет виявлення археологічних, історичних та ландшафтно-історичних пам'яток, здійснюють їх облік, проводять у життя заходи із популяризації найдавнішої культурно-історичної спадщини.

У Центрі працюють наукові архів (6000 справ) і книгозбірня (10000 вид.), створені фонди археологічних знахідок (8000 од. зб.), антропологічна лабораторія (600 од. зб.). З 1995 р. діє Видавничий центр „Археологія”знане в Україні видавництво наукової та краєзнавчої літератури з проблем історії, археології, краєзнавства та музеєзнавства регіону. З 1997 р. Центр видає другий український науковий археологічний журнал „Археологічний літопис Лівобережної України” (побачили світ 14 чисел у 9 номерах), що випускається в світ разом із Інститутом археології НАН України.

У Центрі працюють два відділи: охорони пам'яток археології та фондів. У штаті закладу в різні роки працювало 10-16 чол., у 2004 р. — 18.

З 1993 р. Центр очолює Супруненко Олександр Борисович — археолог, історик археології та музейництва, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник, заслужений працівник культури України. Він же є й головним редактором „Археологічного літопису Лівобережної України” та Видавничого центру „Археологія”.

У закладі працювали і працюють ряд полтавських археологів, краєзнавців й антропологів, зокрема археолог-скіфолог Ірина Миколаївна Кулатова (зав. відділом), археолог-мезолітознавець, кандидат історичних наук Ігор Миколайович Гавриленко (у 1994-1997 рр.), антрополог, кандидат медичних наук Сергій Олексійович Горбенко (у 1994-1996, 2003 рр.), краєзнавець Григорій Пименович Заїка (у 1995-1997 рр.; рр. ж. 1935-1997), бібліограф та архівіст Надія Іванівна Пасько (у 1994-1997 рр.; рр. ж. 1927-1997), історик Олександр Володимирович Тітков (з 1995 р.) та ін. До науково-дослідної діяльності Центром залучаються практично всі археологи Полтавської, Сумської, Харківської областей, чимале коло істориків та краєзнавців. При закладі існує учнівсько-студентський осередок активістів, члени якого неодноразово ставали фіналістами і переможцями конкурсів-захистів учнівських наукових робіт Малої академії наук України, обласних олімпіад і студентських наукових конференцій.

У Центрі щорічно діють кілька археологічних експедицій, працюють 5-7 окремих дослідницьких загонів. Серед них практично постійнодіючі — Більська (1994-2002), Середньовічна Поорільська (1995-1998), Охоронна (1994-2004).

Основним науковим видавничим органом закладу, крім названого вище журналу, є „Полтавський археологічний збірник”. Побачили світ 5 випусків загальним обсягом понад 70 друк. арк., готується до друку число 6 цього видання. В цілому ж у ВЦ „Археологія” за 1995-2004 рр. випущено близько 100 видань загальним обсягом понад 700 друк. арк.

Проблематика, пов'язана з історією українського козацтва, завжди посідала і посідає в діяльності закладу вагоме місце. Вона знайшла вираження в діяльності археологічних експедицій, пам'яткоохоронних і меморіальних заходах, проведенні тематичних наукових конференцій, виставок, видавничих проектах, підготовці науково-популярних та суто краєзнавчих програм всеукраїнського, обласного і місцевого телерадіомовлення, преси, віртуальних ЗМІ.

Серед суто наукових і пам'яткоохоронних польових археологічних досліджень варто назвати:

• обстеження у 1993 р. околиць с.Жуки під Полтавою, пов'язані з локалізацією місця поховання найвизначнішого літописця козацької доби Самійла Величка (О.Б. Супруненко, І.М.Кулатова, Д.І.Левченко);

• розкопки 1994 р. залишків дзвіниці Свято-Миколаївської церкви у Полтаві — пам'ятки 3-ї чверті XVIII ст. (Б.І.Золотницький);

• обстеження об'єктів Української лінії у 1994-1997 рр. (Г.П.Заїка, Б.1.Золотницький);

• встановлення часу пограбування курганних некрополів скіфської доби, що проходило у XVII, XVIII і на поч. XX ст., відзначене під час охоронних досліджень поховальних пам'яток у Більську, під Полтавою, у Нових Санжарах в 1994-2002 рр. (І.М.Кулатова, О. Б.Супруненко);

• дослідження значних площ форштадту полкового міста Полтави ХУІІ-ХУШ ст. у 1997-1999 рр., його укріплень, некрополів населення визначного центру Гетьманщини (О.Б. Супруненко, В.В.Приймак, І.М.Кулатова, К. М. Мироненко, А. В. Артем'єв);

• розкопки решток Свято-Успенського кафедрального собору середини - 3-ї чверті XVIII ст. у Полтаві в 2000 р. (О.Б.Супруненко, І.М.Кулатова, О.В.Коваленко, К. М. Мироненко);

• проведення наприкінці 2003 р. досліджень у межах замку і фортеці козацької доби у Кременчуці :Б. Супруненко, К.М.Мироненко, І.М.Кулатова).

У контексті здійснення пам'яткоохоронних заходів науковцями Центру укладений попередній перелік пам'яток козацької доби Полтавщини (І.М.Кулатова — 1993 р.), визначені зони залягання пізньосередньовічних культурних нашарувань міст Полтави, Хоролу і Кременчука та межі археологічної частини їх історичних ареалів, обстежено близько 100 майданів, ділянку Української лінії в Пооріллі у межах історичної Полтавщини (Г.П.Заїка —1994-1997 рр.).

На території с.Жуки Полтавського району, поряд із місцем поховання літописця Самійла Величка, за проектом архітектора Центру Б.І.Золотницького, ініціативою і силами колективу закладу 1995 р. встановлений пам'ятний знак.

У фондах Центру сформувалася досить виразна колекція старожитностей козацької доби, укладена за матеріалами польових досліджень учених закладу. Вона складає понад 800 од. зб. і репрезентує не тільки знахідки з території м.Полтава, а й атрактивні музейні комплекси із Градизька, Глобинського, Котелевського та Новосанжарського районів області, м.Черкаси, Меджибожа тощо. До речі, більшість знахідок на сьогодні вже оприлюднена друком у фахових виданнях Києва, Полтави, Харкова і Переяслава-Хмельницького.

Найрепрезентативніше «козакознавчий» доробок Центру представлений у видавничій діяльності.

У 1993-1994 рр. Центром видавалися збірники наукових праць „Козацькі старожитності Полтавщини” (вип. 1 і 2). З 1993 р. по сьогодні проблематика з історії українського козацтва не полишає сторінки видань ВЦ „Археологія”. В 2001 р. в „Археологічному літопису Лівобережної України” з'явилася рубрика „Археологія козацької доби”. Кращим видавничим проектом зі вказаної проблематики є посмертне видання монографії колишнього співробітника Центру Г.П.Заїки „Українська лінія” (2001 р.). Досить детально матеріали ХУІІ-ХУІІІ ст. представлені й у новому науковому виданні, підготовленому групою співробітників закладу — „Старожитності Кременчука (2004 р.).

З науковців Центру питанням історії, археології та нумізматики доби українського козацтва присвячено ряд праць Г.П.Заїки, А.В.Гейка, О.В.Коваленко, І.М.Кулатової, Р.М.Рейди, Л.М.Соколової, О.В.Тіткова та ін. Бібліографічний перелік власне „полтавських" наукових праць співробітників закладу додається.

Центром також проведено понад 20 всеукраїнських, регіональних та обласних наукових конференцій, науково-практичних семінарів і читань, у проблематиці кожного із яких також знайшлося поважне місце для зазначених вище питань. Матеріали всіх цих наукових заходів також опубліковано.

 


Бібліографічний реєстр праць з проблем археології та історії українського козацтва у виданнях Центру (1993-2003)

Загальні праці

 

Гавриленко І.М., Супруненко О.Б. До археологічної карти басейну Нижнього Псла // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 1 (9). — Розвідки. — С. 85-92.

Гавриленко І.М., Ткаченко О.М. Розвідка у Середньому Поворсклі [1994] // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1995. — Ч.3. — С. 93-95.

Зі щоденникових записів М.А.Стана (1941 р.) / Публікація, передмова, коментарі Степановича С.П. та Супруненка О.Б. // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1994. — Ч.2. — Історіографія. — С. 26-34.

Козацькі старожитності Полтавщини: 36. наук. праць / Редкол.: Бондаревський П.К. (відп. ред.) та ін. —Полтава,1993. —Вип. І. — 136 с.: іл.

Козацькі старожитності Полтавщини: 36. наук. праць / Редкол.: Бондаревський П.К. (відп. ред.) та ін. — Полтава, 1994. — Вип.2. —168 с.: іл.

Кулатова І.М. Археологічні пам'ятки території та найближчої округи Більського городища (за розвідками 1994 р.) // Більське городище в контексті вивчення пам'яток раннього залізного віку Європи. — Полтава: Археологія, 1996. —С. 121-137.

Ляскоронський В.Г. Городища, кургани і довгі (змієві) вали за течією рр. Псла та Ворскли. — Вид.2-ге, репр., доп. / Упорядник Супруненко О.Б. — Полтава: Археологія, 1995.—Препринт, вин.9.—56 с.: іл.

Полтавщина: сторінки історії. — Проспект виставки / Укл. Мокляк В.О., Супрун Т.Ю., Супруненко О.Б, — Полтава: Археологія, 1999. —8 с.: іл.

Старожитності Кременчука: Археологічні пам'ятники території та округи міста / Супруненко О.Б., Кулатова І.М., Мироненко К.М., Кракало І.В., Тітков О.В. Наук. та відп. ред. Супруненко О.Б. — Полтава-Кременчук: „Археологія", 2004. — 160, IV с.: іл.

Старожитності Хоролу / Гавриленко І.М., Кожевнікова О.М., Менчинський Д.А., Степанович С.П., Супруненко О.Б. — Відп. ред. Супруненко О.Б. — Полтава, 1994. — Препринт, вип.4, —56 с.: 30 іл.

Телегин Д.Я. Памятники Поорелья в работах экспедиции „Днепр-Донбасс” (1970-1971гг.) [від палеоліту до пізнього середньовіччя] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. —№ 2 (10).—С. 19-26.

Третя Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства: Матеріали. / Відп. ред., упорядник Войналович В.А. — Полтава, 1994. — 283 с.: іл.

Християнські старожитності Лівобережної України: 36. наук. праць / Відп. ред. Супруненко О.Б. — Полтава: Археологія, 1999. — 184с.: 26 іл.


Окремі праці з проблематики українського козацтва

 

Артемьев А.В. Морфометрические показатели позднесредневекового населения Полтавы (по археологическим материалам раскопок кладбища XVII - начала XIX вв. у Свято-Успенского собора) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 2 (10). — Антропологія. —С. 150-153.

Артсм'єв А.В., Коваленко О.В. Матеріали з некрополю на околиці форштадту полкової Полтави (за аналізом стоматологічних захворювань населення козацької доби) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1999. — № 2 (6). — С. 54-55.

Артем'єв А.В., Колода В.В. Некрополь с.Мохнач та фізичний стан населення Слобожанщини у XVII - XIX ст. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003. — № 2 / 2002 - 1 /2003 (12-13).— С. 168-177.

Бабенко Л.Л. Про правове становище української жінки в суспільстві за „Актовими книгами Полтавського городового уряда XVII века” // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2000.—№1-2 (7-8). — Краєзнавство. —С.107-1 10.

Батурін В.М., Мокляк В.О. До атрибуції гербової плити, знайденої в м.Полтаві // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1993. — Ч.1. — Нові надходження музеїв. — С. 75-77.

Белько О.О. Гутні вироби з Полтави // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1999. — Наш каталог. — С. 293-295.

Бучневич В.О. Полтавские подземелья / Пул. і ком. Супруненка О.Б. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998.—№1-2(3-4).—Джерела.—С.151-154.

Бучневич В.Є. Полтавські підземелля / Підг. до друку та комент. Коваленко О.В., Супруненка О.Б. — Додаток Мокляк В.О. — Полтава: Археологія, 1999. —16 с.: іл.— Джерела з історії Полтавщини. — Вип.1.

Бучневич В.О. Село Жуки, Полтавського повіту. — Вид. 2-ге, репр. / Підг. до друку Супруненка О.Б. — Полтава: Археологія, 1996. — 16 с.

Варвянська Т.В. Супруненко О.Б. „Розрита могила”. — Полтава: Археологія, 1996. — 48 с.:іл. — Серія „Пам'ятки археології Полтавщини”. — Вип. 1.

Вечерський В.В. Містобудівний розвиток Полтави за доби Гетьманщини // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вий. 1. — С. 26-44.

Виногродська Л.І. Новгород-Сіверський у XIII – XIV ст. (за історико-археологічними даними) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003. — № 2/2002 - 1/ 2003 (12-13).—С.180-182.

Виногродська Л.І. Середньовічні кахлі з Білгорода-Дністровського [XV - XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1999. — № 2 (6). — С.52-53.

Вільховий Юрій, Год Борис. Вплив християнства на народні світоглядні уявлення українців // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999.— С. 173-178.

Власюк І.М. Заселення пониззя р.Сухий Кобелячок у часи пізнього середньовіччя [XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 2 (10). — Археологія козацької доби.—С. 143-144.

Волошин Юрій. Документи архіву М.Маркевича про обставини розселення старообрядців на Стародубщині у XVIII ст. // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 108-111.

Гавриш П.Я. Деякі дані з історичної топоніміки та народні перекази про Більське городище // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. —№ 1-2.— Історія. Краєзнавство — С. 74-78.

Гладиш К. Справа 100 (з книг „Актів городового уряду" Полтави XVIII ст.) // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 157-162.

Горбенко С.О. Фредерік Гербург — рицар XVI ст. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002.—№ І (II).—Антропологія.—С. 162-165.

Гугля В.І. Керамічне виробництво XVII – XVIII ст.: штрихи до технології // АЛЛУ. —Полтава: Археологія, 2002. —№1(11). — Археологія козацької доби. С. 168-І 69.

Гугля В. Суботівське кахлярство XVII - XVIII ст. [с.Суботів на Черкащині] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 1 (9). — Археологія козацької доби. — С. 137-140.

Заїка Г. З легенд про Орільські скарби // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С.143-145.

Заїка Г. Петрик — „політичний авантюрист" чи „гарячий малоросійський патріот"? // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 83-108.

Заїка Г.П. До походження топоніму "Ряське" // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2. — Історія. Краєзнавство. — С. 82-84.

Заїка Г.П. Обстеження Української лінії [картографування укріплень Української лінії в Нижньому Пооріллі] // ПАЗ.'— Полтава: Полтавський літератор, 1995. — Ч.3. — С. 127-131.

Заїка Г.П. Українська лінія / Відп. ред., авт. післяслова Супруненко О.Б. — Київ-Полтава: Археологія, 2001. 88 с.: іл.

Заїка І.В. Нові матеріали доби пізнього середньовіччя з Харківщини [біля с.Циркуни, Харківського р-ну, XVII - XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 2 (10). — Археологія козацької доби. — С. 128-129.

Звіринська-Гелитович М. Давні церковні тканини, придбані В.Щербаківським для Національного музею у Львові // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1995. — Ч. 4. — С. 116-125.

Золотницька Т.В. Знахідка монети Менглі-Гірея на Скороборі [на межі Котелевського та Зінківського р-нів Полтавської обл.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998.—№ 1-2(3-4). — Нумізматика. — С. 126.

Золотницька Т.М. Знахідки XVII - XVIII ст. з Соборного майдану в Полтаві // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2. — Випадкові знахідки. Розвідки. — С. 95-97.

Золотницький Б. Дзвіниця Миколаївської церкви у м.Полтава // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 111-122.

Зуєв В. Путешественные записки Василия Зуева от С-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году / Підг. до друку і ком. Супруненка О.Б. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998.—№ 1-2 (3-4).—Джерела. — С. 154-158.

Зуєв В.Ф. Полтавщина в "Путешественых записках" 1781 року / Упорядник та наук. ред. Супруненко О.Б. — Підг. до друку та ком. Кигим С.Л., Коваленко О.В., Супруненка О.Б. — Полтава: Археологія, 1999. —48 с.: іл. — Джерела з історії Полтавщини. — Вип. 2.

Кавчин Максим. Архітектурний ансамбль козацьких церков середини XVIII ст. в с.Китайгород на Пооріллі [с-ще Китайгород Царичанського р-ну Дніпропетровської обл.] // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 111-115.

Каримова І.А. Полтавська учена архівна комісія і збереження пам'яток церковної архітектури // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 121-132.

Кішик В.В. Де вбили гетьмана Брюховецького // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 48-57.

Кішик В.В. Диканька [топонім „Диканька" походить від назви лісистої місцевості, де XVII ст. виникло село] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2. — Історія. Краєзнавство. — С. 85-88.

Кішик В. Печери Диканського лісу // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2.—С. 125-131.

Коваленко О.В. Кахлі XVII - XVIII ст. з Полтавського передмістя // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998. — № 1-2 (3-4), — Трибуна молодого дослідника: Додаток. — С.Ш-УІ.

Коваленко О.В. Кахля з Полтави // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1999. — Наш каталог. — С. 291-293.

Коваленко О.В. Предмети дрібної керамічної пластики із зібрання музею Катерини Скаржинської // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. — № І (II). — С. 13-15.

Коваленко О.В. Сліди косторізного виробництва на Полтавському форштадті XVII - XVIII ст. // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1999. — С.73-77.

Коваленко О.В. Цвинтар XVII — XVIII ст. на соборному майдані у Полтаві [некрополь Свято-Успенського собору у Полтаві] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. —№ 2 (10). — Археологія козацької доби. — С. 145-149.

Коваленко О.В., Мироненко К.М., Супруненко О.Б. Про залишки фортифікації Полтавського форштадту // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1999. — № 1 (5). — С. 73-75.

Коваленко Оксана. Хрестик-тільник з господарського комплексу на форштадті полкової Полтави // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 97-103.

Коваль В.С. Слово о бутылке (штрихи к историческому исследованию) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. —№1(11).— Захоплення та колекціонування. — С. 170-173.

Ковальова І.Ф. Свідчення міжнародної торгівлі козацької доби з Присамар'я // АЛЛУ.—Полтава: Археологія, 2003.—№2/2002-1/2003 (12-13). — С. 187-190.

Кукса Н.В. Наукові досліди Г.Я.Стелецького по „з'ясуванню історичної тайни Богдана" в Суботові (20-ті рр. XX ст.) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. —№ І (II). —З архівів: наукова спадщина. — С. 156-159.

Кукса Н. Церква Святого Пророка Іллі в Суботові: до питання дослідження і реставрації // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. —№2(10). — Археологія козацької доби. — С. 134-136.

Кулатова І.М. Нові розкопки у Полтаві. Соборний майдан. Іванова гора [Попереднє повідомлення] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 1 (9). — С.2 обкл.

Кулатова І.М. Розвідки в Спішному // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 80-84.

Кулатова І.М. Старожитності козацької доби на Полтавщині // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 6-16.

Кулатова І., Приймак В., Супруненко О. Розкопки у Полтаві. Першотравневий проспект — посад літописної Лтави: Буклет. — Полтава: Археологія, 1998. — 6 с.: іл.

Кулатова І.М., Супруненко О.Б. Кургани поблизу с. Дмитрівка у межиріччі Ворскли та Орелі [Машівський р-н Полтавської обл.]. — Полтава: Археологія, 1999. — 32 с.

Кулатова І., Супруненко О., Суховська І. Кована скриня з Диканьки // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 147-155.

Лахижа Микола. Вивчення та зберігання старожитностей на Полтавщині у XVII -XIX ст. // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 126-130.

Маєвська С.В. Костюм заможної міщанки з Полтави XVII ст. (попереднє повідомлення) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2000. — № 1 -2 (7-8). — С. 2 обкл.

Масвська С.В. Залишки тканини з поховання на Мохначанському городищі // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003.—№ 2/2002 - 1/2003 (12-13). — С. 177.

Марченко О.В. Нові дослідження Жаботинського Онуфріївського монастиря // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. —№ 2 (10). — Археологія козацької доби. — С. 130 – 133.

Мірза-Авакянц Н. З побуту української старшини кінця XVII віку // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 33-76.

Мокляк В. Козацькі сторожі // 3 джерел народної скарбниці: Щорічник 1994 / 36. статей. — Полтава, 1995. — Вип. 2. — С. 125-129.

Мокляк В.О. Джерела з історії Полтавщини XVII - XVIII століть // Козацькі старожитності Полтавщини. —- Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 17-25.

Мокляк В.О. Кераміка XVII - XVIII ст. з м. Полтави // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1993. — Ч.1.— Нові надходження музеїв. — С. 6 7-74.

Мокляк В.О. Л.В.Падалка як історик українського козацтва // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2.— С. 11 – 12.

Мокляк В.О. Розвідки в Полтавській області 1994 року [про п'ятий польовий сезон Новосанжарського розвідзагону обласного музею] // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1995. — Ч. 3. — С. 122-126.

Мокляк В.О. Літописні джерела з історії козацтва на Полтавщині XVII - XVIII століть // Наукові та технологічні засади шкільного курсу „Історія Полтавщини". — Полтава: Оріяна, 2003. — С. 73-80.

Мокляк В.О. Маловідоме джерело з історії Полтавщини кінця XVIII ст. [описи намісництв] // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1999. — Джерела. — С. 306-310.

Мокляк В.О. Українські, козацькі старожитності в зібранні Полтавського краєзнавчого музею // Музеї. Меценати. Колекції. — Київ-Полтава: Археологія, 2000. — С. 28-32.

Нестуля Олексій. Доля церковних іконостасів — пам'яток культури за умов антирелігійної істерії доби „Великого перелому" (кінець 1920-х — початок 1930-х років) // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 162-165.

Осадчий Є.М. Сліди пограбування XVII ст. в кургані Зеленогайського некрополя // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 216-218.

Осовський Ю.В. Велика Багачка: короткий історико-географічний нарис. — Велика Багачка: Археологія, 1996. — 136 с.

Павленко Б.М., Рейда Р.М. Спис козацької доби з с.Мала Перещепица [с.Мала Перещепина, Новосанжарського р-ну, Полтавської обл.] // // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. —№ І (II).— Інформації. Повідомлення. — С. 80.

Посухов В.І. До питання про заселення Полтавщини XIV - XVI ст. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. —№1-2. — Історія, краєзнавство. — С. 79-81.

Приймак В.В., Юдін М.М. Археологічні пам'ятки та музейні колекції доби українського козацтва Сумської області (до проблеми вивчення та використання) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1999. — № 2 (6). — Пам'яткоохоронництво, музеї, колекції. — С. 67-68.

Проваторов Сергей, Рыбас Тимур, Свистунов Александр. Икона Пресвятой Боґородицы из Николаевской церкви местечка Великие Будища [XVII в.] // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 120-126.

Пуцко В.Г. Розп'яття з портретом Леонтія Свічки: європейська спадщина в українському малярстві кінця XVII ст. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998. — № 1-2 (3-4). — Краєзнавство. — С.129-135.

Рахно К.Ю. Картини типу „Козак Мамай" у зібрані старожитностей К.М.Скаржинської // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. —№ 1(11).— С. 18-20.

Рейда Р.М. Знахідки з Дніпра [сс. Святилівка, Світлогірськ та с-ще Градизьк, рибальські знаряддя ХУІІІ ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 2 (10). — Повідомлення, інформації. — С. 133.

Рейда Р.М. Келепи у збірках музеїв Полтавщини // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002.—№ 1(11 ).—С. 44 – 46.

Рудинський М.Я. Результати екскурсії в Кременчуцький та Кобеляцький повіти 20.1Х - 29.Х.1922 р. / Пул. і ком. Мокряка В.О., Несталі О.О. II АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003. — № 2/2002 - 1/2003 (12-13). — С. 23-27.

Рудницький Юрій. Релігійна ситуація в Україні — Вишневечині за часів князя Ієремії // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 74-82.

Сапегін С.В. Вивчення майданів у творчій спадщині Лубенського музею К.М.Скаржинської // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. —№1(11). — С. 17-18.

Сапєгін С.В. Кілька пам'яток в околицях с. Ковалівка на р. Коломак // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. —№1-2. — Повідомлення про знахідки. — С. 124.

Сапєгін С.В. Майдани узбережжя р.Коломак у творчій спадщині М.Я.Рудинського // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003.—№ 2/2002 - 1/2003 (12-13).—С. 164 – 167.

Селівачов М.Р. Дерев'яні церкви Київщини // ПАЗ. — Полтава: Археологія, 1995. — Ч. 4. — С. 86-102.

Сєряков Сергій. Деякі питання історії єзуїтського шкільництва на Лівобережній Україні // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 83-86.

Сиволап Михайло, Сиволап Лариса, Марченко Олександр. Культові підземні споруди на території Черкащини // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 91-96.

Сидоренко В.О. Скарб монет XVII ст. з Лубенщини [с.Клепачі Лубенського р-ну Полтавської обл.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998. — № 1-2 (3-4). — Нумізматика. — С. 125.

Сидоренко В.О., Коваленко О.В. Деякі риси матеріальної культури навколо лубенських слобід XVII - XVIII ст. [с.Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2000. — № 1-2 (7-8). — Розвідки, знахідки, публікації. — С. 84-89.

Сидоренко О.В., Супруненко А.О. Невідомий план поховання Богдана Хмельницького // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 1 (9). — С. 179.

Сидоренко О.В., Супруненко О.Б. Нові знахідки на поселенні в ур. Лящівка під Лубнами [с.Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл., давньоруська доба і XVII - XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 2 (10). — Повідомлення. Інформації. — С. 98.

Скрипка Олена. Православні храми Диканьки [кінець XVIII - початку XX ст.] // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 115-119.

Соколова Л.М., Супруненко О.Б. Деякі археологічні знахідки з території Полтавщини (з нових надходжень до фондів ЦОДНА) // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. —№ 1-2.— Випадкові знахідки. Розвідки. — С. 90-94.

Стахів М.П. Колодязь XVII - XVIII ст. з Горішніх Плавнів поблизу Комсомольська // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 2 (10). — Археологія козацької доби. — С. 141-142.

Супруненко О. З повідомлень мандрівників XVI - XVII ст. про археологічні пам'ятки Полтавщини // Третя Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства: Матеріали. — Полтава, 1994. — С. 15-18.

Супруненко О. Пам'ятки археології Полтавщини у джерелах XVI - XVII ст. // Козацькі старожитності Полтавщини. —Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 133-141.

Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К.М.Скаржинської): Монографія. — Київ-Полтава: Археологія, 2000. —392 с.: іл.

Супруненко О.Б. Два скарби монет середини XVII ст. з Поворскля [с-щє Котельва та м.Полтава] // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1993. — Ч. 1. — Інформації. — С. 95-97.

Супруненко О.Б. Диканський скарб 1953 року [монетно-речовий скарб початку XVIII ст.] // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1994. — Ч. 2. — Нумізматика. — С.152-158.

Супруненко О.Б. Дукач з мідною монетою Юлії Мамеї // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1993.— Ч. 1. — С. 37.

Супруненко О.Б. Закладна дошка Покровської церкви Петра Калнишевського // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 73-79.

Супруненко О.Б. Іграшки XVIII ст. з Полтави // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 62-65.

Суховська І.В. Аптечний посуд XIX - початку XX ст. з Полтави // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1993. —4.1. — Інформації. — С. 100-104.

Суховська І.В. Художні кахлі з Полтави XVIII ст. // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 66-72.

Телегін Д.Я. Солониця: в пошуках табору Наливайка // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 45-47.

Тітков О.В., Сидоренко О.В. Про розвідки в Лубенському Посуллі [поблизу с.Хитці Лубенського р-ну Полтавської області] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — №1. — Розвідки. — С. 93-101.

Троцька В.І. Закладний камінь церкви Всіх Святих в Опішному [с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. — № І (II).— Інформації. Повідомлення. — С. 46.

Троцька В.І. Пізньосередньовічні люльки з Полтавщини [с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., XVII - XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2000.—№ 1-2 (7-8).—Повідомлення, інформації. — С. 130 – 131.

Троцька В.І. Розкопки гончарного горна в Опішні // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1999.—№ 2 (6). — С. 61-62.

Филоненко Л.К. Клад рублевиков второй четверти XVIII в. из окрестностей Градизька [смт. Градизьк Глобинського р-ну Полтавскої обл.] // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1993. — 4.1. — Інформації. — С. 98-99.

Філоненко Л.К. Невеликий скарб монет середини XVII ст. з Нових Санжар // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1995. — Ч. 3. — Нумізматика. —С. 161-162.

Філоненко Л.К. Перший полтавський пам'ятник [пам'ятник Полтавської битви, збудований за кошти П.Я. Руденка 1778 р.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2000. — № 1/2 (7-8).—Краєзнавство.—С. 111 – 113.

Формозов О.О. Про „Историю малороссийских казаков” М.В. Гоголя // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 85-92.

Ханко В.М. Гончарювання на терені історичної Полтавщини // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998.—№ 1-2(3-4).—Краєзнавство. — С. 136-137.

Ханко В. Сластіонова інтерпретація козацької теми // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава: Криниця, 1993. — Вип. 1. — С. 93-120.

Ханко В. Містобудування на Полтавщині в XVII і XVIII століттях // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 15-31.

Ханко О.В. Гутне скло XVII - XVIII століть з Полтави // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. —№2(10). —Археологія козацької доби. — С. 125-127.

Ханко О.В. Дрібна керамічна пластика XVII - XIX ст. із Диканьки та інших гончарних центрів Поворскля [Диканька, Великі Будища на Полтавщині] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998. —№ 1-2.(3-4). —Інформації. Повідомлення. — С. 170-171.

Ханко О.В. Пізньосередньовічне горно з Полтави // ПАЗ-1999. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 68-72.

Ханко О.В. Полтавський гончарський осередок у контексті новітніх археологічних досліджень [огляд знахідок пізньосередньовічної кераміки з Полтави, XVII - XVIII ст.] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2000. — № 1-2 (7-8). — С. 54-66.

Ханко Остап. Куришки Полтавщини // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 132-140.

Шалабудов В.М. Особливості грошового обігу XVII — XVIII ст. у Нижньому Присамар'ї // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2003. — № 2/2002 - 1/2003 (12-13). — С. 183-186.

Шевченко Л.С. Історичні передумови розвитку палацово-паркового будівництва на Полтавщині у XVII - XIX ст. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2002. —№ І (II). — С. 39-41.

 

 


Персоналії

 

Белько О. Супруненко О.Б. До питання про увічнення пам'яті СамійлаВеличка // Козацькі старожитності Полтавщини. — Полтава, 1994. — Вип. 2. — С. 7-13.

Ванцак Б.С. Супруненко О.Б. Подвижники українського музейництва (Григорій Крир'яков, Федір Камінський, Катерина Скаржинська, Гнат Стеллецький). — Полтава: Археологія, 1995. — 136 с.

Кішик В.В. Кочубеї з Диканьки — колекціонери, нумізмати, археологи // АЛЛУ. —Полтава: Археологія, 1998. —№1-2 (3-4). —Краєзнавство. — С. 138-142.

Кішик Василь. "Поминальна .записка" В.Л. Кочубея останньої чверті XVII ст. // Християнські старожитності Лівобережної України. — Полтава: Археологія, 1999. — С. 87-91.

Клочко В.В. Рідні пенати Григорія Сковороди // Козацькі старожитності Полтавщини. —Полтава: Криниця, 1993. —Вип. 1. — С. 58-61.

Коротенко В.І. Генеалогічні матеріали у фонді К.М.Скаржинської (Державний архів Полтавської області) // АЛЛУ. —Полтава: Археологія, 2002. —№1(11). — С. 11 – 12.

Лобурець В.Є. Л.В.Падалка як історик Полтавщини // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2. — С. 10.

Лобурець В.Є., Нестуля О.О., Пустовіт Т.П., Супруненко О.Б. Ванцак Борис Сидорович (1929-1999): Некролог // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 1 (9). — С. 116.

Лобурець В.Є., Супруненко О.Б. Григорій Пимонович Заїка (14.11.1935 — 28.06.1997): Некролог // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2. — Хроніка. — С. 120.

Мокляк В.О. Л.В.Падалка як історик українського козацтва // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1997.—№ 1/2. — С. 11-12.

Степанович С.П. Супруненко О.Б. Останній польовий сезон Микити Стана // ПАЗ. — Полтава: Полтавський літератор, 1994. — Ч. 2. —Історіографія. — С. 21-25.

Ханко В.М. Лев Падалка та його розвідки на теми етномузики й архітектури // АЛЛУ.—Полтава: Археологія, 1997. — № 1-2. — С. 13-19.

 

 

 

Бібліографічні описи, рецензії

 

Археологічний літопис Лівобережної України: Покажчик змісту наукового журналу за 1997-2001 рр. / Укл. Гейко А.В., Мироненко К.М., Рейда Р.М. — Полтава: Археологія, 2001. — 16 с.

Білоусько О.А. Супруненко О.Б. Нові видання [Заїка Г.П. Українська лінія] // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 2001. — № 1 (9). — С. 179.

Коваленко О.В. Археологія доби українського козацтва ХУІ – ХУІІ ст. / Телегін Д.Я. (відп. ред.), Виногродська Л.І., Винокур С.І., Козубовський Г.А., Левченко В.О., Пархоменко А.В., Сварник І.К., Свешніков І.К., Титова О.М., Чекановський А.А., Чміль Л.В., Ярова Г.І.: Навч. посібник. — К.: ІЗМИ, 1997. — 330 с.: іл. // АЛЛУ. — Полтава: Археологія, 1998.—№ 1/2 (3-4). — С. 164.

Версия для печати
Документи Задністрової Січі::Гостьова книга::Карта сайту::Контактна інформація
2004-2011 г.
Задністрова Січ
Заднестровская Сечь
Zadnistrovа Sich
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS