ЗАДНІСТРОВА СІЧ

ZADNISTROVA SICH

     
Душу - Богові! Життя - Україні! Серце - народові-нації! Честь - козацтву-лицарству! 

Колодач 2-й. Документація.




Колодач 2-й. Документація.

Комишина 15. Січень-червень 1994. Події в АОК. Козацькі організації (Задністрове козацьке земляцтво, Буджацьке січове козацьке військо, Білгород-Дністровське паланкове товариство, Адамівський курінь). Правила поведінки козака на Раді. (95)

Комишина 16. Липень-грудень 1994. Події в АОК. Добровільна козацька дружина. (102)

Комишина 17. Січень-червень 1995. Події в АОК. Указ Президента. Методичні рекомендації. (105)

Комишина 18. Липень-грудень 1995. Події в АОК. Блок документів Адамівського Осередку Козацтва (Положення, Статут, Програма діяльності, Заходи, Символіка). (108)

 


Колодач 2-й. Документація.

 

          …У споминах я свідомо залишаю за кадром педагогічну та господарську діяльність в школі (з точки зору директора-адміністратора), громадську діяльність в селі (депутатські комісії, художня самодіяльність, спорт) та ін. (у тому числі й приватне життя), а лише зосереджуюсь на головному – діяльності Адамівського Осередку Козацтва (АОК)…


Комишина 15. Січень-червень 1994. Події в АОК. Козацькі організації.

 

ПОДІЇ В АДАМІВСЬКОМУ ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

          Вищий законодавчий орган України – Верховна Рада – дістався в спадок від Української РСР. Її було обрано ще навесні 1990 року і аж до весни 1994 року депутати Верховної Ради дванадцятого скликання визначали перебіг законодавчого процесу. У цьому були свої позитивні та негативні моменти. Позитивні – забезпечувалися спадкоємність та керованість суспільного розвитку на початковій фазі реформ, існувала база для розгортання державотворення. Негативні – більша частина депутатів Верховної Ради займала консервативну позицію і гальмувала створення правового поля для демократичних перетворень.

          На початку року Україна вивезла зі своєї території всю тактичну ядерну зброю.

          Верховна Рада ліквідувала місцеві державні адміністрації і повернула державну владу на місцях радам народних депутатів та їхнім виконкомам.

          На районному рівні – протистояння Адирова М.С. та Майстра В.І. На першій сесії районної ради із перевагою лише в 6 голосів переміг Майстро В.І.

          Посилилося протистояння партій, поглибився розкол між Президентом та Верховною Радою. Спробою вирватися із цієї кризи стало нове радикальне рішення щодо проведення в першій половині 1994 року дострокових виборів Верховної Ради і Президента України.

          До Верховної Ради було обрано 338 депутатів. У її складі налічувалося 9 депутатських груп і фракцій. Головою українського парламенту було обрано О.Мороза.

          Із семи кандидатів у Президенти України (В.Бабич, Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, І.Плющ, П.Таланчук) на виборах здобув перемогу Л.Кучма, за кандидатуру якого в другому турі проголосувало понад 52% виборців; за Л.Кравчука – 45%.

          Доробок українського парламенту тринадцятого скликання містить: значне розширення правової бази реформ; перехід до організації роботи депутатів на постійній основі, зростання професійного рівня депутатського корпусу; прийняття нової Конституції України; посилення контролюючих функцій вищого законодавчого органу.

          Однак і на цьому етапі відчувалися серйозні протиріччя між гілками влади, незбалансованість їхніх повноважень. Особливо помітною була слабка позиція Кабінету Міністрів. Як і в попередній період, цей виконавчий орган лишався найнестабільнішим – один за одним пішли у відставку уряди В.Масола (червень 1994-березень 1995), Є.Марчука (березень 1995-травень 1996), П.Лазаренка (травень 1996-липень 1997). Далі Кабінет Міністрів очолили В.Пустовойтенко (липень 1997-грудень 1998), В.Ющенко (з грудня 1999)…

                                                    

          З 17 грудня 1993 року я працюю головою Адамівської  сільської  ради…

Україна готується до виборів депутатів всіх рівнів та Президента України. Кандидати в депутати Одеської обласної та Верховної Рад «мотаються» по району – беруть участь у передвиборчому марафоні – проводять зустрічі  з виборцями, головами сільських рад (за Законом про вибори сільські голови формують територіальні виборчі комісіі). Десь у кінці 1993 року заїхав до Адамівської сільської ради Петро Чернишук (тоді голова Білгород-Дністровського осередку РУХу та кандидат у депутати Верховної Ради). Ми розмовляли з ним про особливості тогорічних передвиборчих баталій і якось непомітно перейшли до питання про мою національну приналежність. Я – липованін-старообрядець (липовани – нащадки донських козаків-некрасівців, які оселилися на Дунаї після розгрому царськими військами повстання Кіндрата Булавіна). Петро дав мені адресу канцеляріі паланкового козацького товариства і вже через кілька днів я розмовляв про справи козацькі з Леонідом Городецьким (паланковим отаманом)…

          …На той час в місті та районі розпочинали громадську роботу такі козацькі організації:

 

          1. Задністрове козацьке земляцтво. Група вищих офіцерів Білгород-Дністровської дивізії (начальник штабу дивізії Токарєв А.Є, комендант залоги – Слєпухін М.О., командири полків Корнєв Ю.М., Кучер В.В., Ломовцев Ю.О., офіцери Некрасов Г.М., Глущенко І.І., Пронін А.І., Антонов Г.В. та ін.) створила козацьке земляцтво – складову частину Всесвітньої спілки козаків.

          В ЗМІ («Правда» - Москва, «Голос України» - Київ, «Юг» - Одеса, «Советское Приднестровье» - Білгород-Дністровський) пройшла серія публікацій (із неоднозначною оцінкою – від «відродження моральних традицій козацтва» до «зради та дискредитації високого звання українського офіцера») щодо діяльності Задністрового козацького земляцтва.

          Ю.Корнєв (до речі, учасник ліквідації наслідків землетрусу у Спитаці), у приватній бесіді зі мною наголошував на необхідності приділенню уваги питанню підбору кадрів для роботи із козаками: «…провідниками й розповсюджувачами козацького духу можуть бути лише козаки, добре освічені, з високим інтелектом, які віддані справі відродження козацтва, а не випадкові люди із низьким освітнім рівнем, що у нас тепер спостерігається - у цьому випадку – амбітні нікчеми та невигласи дискредитують козацьку ідею»…

          На початку 90-х років почалося скорочення Збройних Сил; було розформовано дивізію, офіцерів-козаків звільнено з армії; багато хто з них виїхав за межі Одещини. Але ще в 1996 році маленький осередок Задністрового козацького земляцтва працював в місті; до його отамана Слєпухіна М.О. зверталася рада отаманів козаків Петербурга. Я мав декілька розмов із Миколою Олексійовичем (справжній козацький полковник, фізично дужий, із козацьким світосприйняттям, але, як громадянин, розгублений у вихорі подій утвердження незалежності України) - штабом земляцтва було розроблено цікаві документи – «Ідеологія козаччини» та «Стратегія козацтва»; ці документи отаман Слєпухін передав мені для ознайомлення, творчої переробки та створення ідеологічного фундаменту діяльності Адамівського Осередку Козацтва…

 

          2. Буджацьке Січове козацьке військо – складова частина кооперативу «Рюрик» при Дворянських зборах півдня Одещини. Засновники БСКВ - Устименко Б.І., Деордиця І.М., князь Аргутинський-Долгорукий В.В., Токарєв А.Є., Бойчев В.В., Дмитренко В.В., Кучер В.В., Зуєв О.І., Мисюк В.С., Харчук Ю.І. Першим отаманом обрали пана Деордицю, наступним - князя.

          Пан Харчук сказав: «Із закриттям Задністрового козацького земляцтва – козацька ідея в Задністров’ї не вмерла – оскільки землі Буджаку потребують захисту» (почалась війна у Придністров’ї – прім. авт.)…

          Щодо особливостей діяльності БСКВ та співробітництва із Адамівським Осередком Козацтва я мав довгі розмови із Борисом Івановичем Устименком (особливості українського національного виховання фізично, психічно й морально здорового покоління; прийде час, Борис Іванович подарує моїм батькам – вони у мене педагоги – свою книгу «Тридцять два румби»; ця книга бути слугувати посібником щодо виховання громадян України для педагогів моєї рідної школи на Ізмаїльщині - Муравльовській); Іваном Матвійовичем Деордицею (практичні аспекти виховання учнівської молоді через активну участь, зокрема, в науковій діяльності – МАН – з його благословіння я почав впроваджувати цю форму роботи в науково-пошуковій діяльності моїх учнів; до речі, Іван Матвійович порекомендував тему дипломної під час мого навчання в ОСГІ – багатофакторний-багаторічний дослід. Пан Деордиця, безперечно, був непересічною людиною. Наше спільне болгарське походження та знання мови дозволяло мені розуміти більшість аспектів його фундаментальної теорії виховання школяра шляхом наукової діяльності. На жаль, райвно та міськвно, дезорієнтовані боротьбою із учителями-новаторами, не звернули належної уваги на його ідеї практичного селянсько-землеробського формування особистості фермера, селянина-філософа, а ця проблема була мені близька на початку 90-х); Володимиром Владиславовичем Аргутинським-Долгоруким (духовно-моральні аспекти діяльності козацтва – відродження особистості, як феномену державної людини-козака; його слушна порада щодо необхідності особливої уваги до таких аспектів духовного виховання, як мистецтво, релігія, наука; знання козаками хоча би основ філософії релігії та свободомислення); Олегом Івановичем Зуєвим (ідея вивчення підвалин національного менталітету українця задля розуміння місії сучасного козацтва); Владиславом Семеновичем Мисюком (ідея практичної реалізації Всесвітнього братства козаків на засадах Морального Кодексу Козацького Буття); моїм земляком Василем Васильовичем Бойчевим (маючи якості характерника, вважав за необхідним розвивати в козаків ці здібності, підсилюючи тим життєдайну силу Природи).

          У складі осередку було багато впливових та знаних осіб, але позиція керівництва стосовно других осередків козацтва в районі (курс на ізоляцію та елітаризм) не дала БСКВ можливості консолідувати та очолити (за своєю інтелектуальною потенцією) козацький рух; до того ж вона була незалежною обласною організацією і не входила до лав Українського козацтва – на той час єдиної у країні козацької організації Всеукраїнського масштабу – це позбавило БСКВ підтримки впливових національно налаштованих кіл. Діяли осередки в Сараті (Іванов С.І.), Тарутино, Арцизі, Татарбунарах, Кілії, Ізмаїлі, «…але тамтешні полковники, крім саратського Сергія Іванова, майже нічого не зробили для відродження козацтва» (Б.Устименко).

          Така ситуація прослідковувалась (й дотепер є) в більшості козацьких громадських структур: потенціал дозволяє робити багато корисних справ, але відсутність елементарної організаційної роботи (потрібен «апаратчик-чиновник» козацького напрямку), своє (у кожного) бачення перспектив й незмога досягнути злагоди у діях (де два козака – там три гетьмана; до того ж «приватизація» значної кількості козацьких організацій «вічними» отаманами) зводить нанівець зусилля старшини, кожен з яких – творча особистість, фахівець високого гатунку у своїй сфері…

          В ті роки до Білгорода-Дністровського приїздив Гетьман Українського козацтва В.Мулява, який мав зустрічі з керівництвом БСКВ та Білгород-Дністровської паланки.

          Смерть І.Деордиці, В.Бойчева, В.Мисюка, князя Аргутинського-Долгорукого, виїзд за межі району А.Токарєва, В.Дмитренка, В.Кучера, О.Зуєва, Ю.Харчука, відхід від активної діяльності Б.Устименка призвело до припинення діяльності БСКВ.

 

          3. Білгород-Дністровське паланкове товариство козаків-пасічників, яке й дотепер очолює Городецький Л.Г.

          Найактивнішими членами паланки були – Берлізов А.М., Костецький Є.П., Марин Г.М., Сердцевич Д.О., Панаїт Ф.М., Денисов І.І., Денисов Ю.І., Соловенко В.І., Сидоренко В.П., Чумаченко В.Д., Швачка П.І., Відман І.В., Смаглій П.І., Хоменко Є.В., Вітряк М.К. Згодом до пасічників приєдналися Майстро А.І., Якименко В.М., Лелеченко І.А., Білоусенко П.І., Вітряк М.М., Вітряк Б.М., козаки Адамівського куріня Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я., Завацький Д.О., Редько А.І., Гамар І.В., Гречко Л.В. …

В ці роки на енергію та бажання козаків робити справи милосердя звернула увагу влада – ми почали взаємодіяти: отримали приміщення під канцелярію, перукарню, почали переобладнання колишнього банно-прального комбінату, готували документацію для відкриття ринку „Козацький привіз”, будівлі козацької церкви...

Від В.Чорновола (першого Гетьмана Українського козацтва) група козаків паланки отримала перші козацькі нагороди – Хрести з мечами. Першим в паланці цей Хрест отримав Л.Городецький.

Для розвитку козацтва у Білгород-Дністровському (місті та районі) Леонід Григорович зробив дуже багато. Він налагоджував роботу куренів по селах (цих курінів на 1998 рік було 7), завозив малозабезпеченим верствам населення вугілля за цінами вдвічі нижче комерційних, відкрив перукарню, яка обслуговувала пенсіонерів, інвалідів, організував пункт самозабезпечення козаків продуктами харчування, зокрема, там реалізувався якісний мед, дешевший, ніж на ринку і ще багато реальних справ.

Л.Городецький очолив і приймав безпосередню участь у роботі з забезпечення козаків одностроєм: через Міністерство оборони України та речову службу Одеського військового округу обозна служба паланки придбала офіцерські мундири кольора морської хвилі. Такими ж мундирами було забезпечено джур та дан Адамівської школи.

Була придбана ритуальна козацька зброя, бунчуки, перначі, виготовлені прапори та корогви. Розроблені козацькі ритуали – прийняття до козацтва, освяти зброї, козацьких святинь та ін. Паланка почала співпрацювати з православними священнослужителями (отець Федір Абрамов, отець Павел). Був свій козацький капелан – отець Микола…

Чому пану Городецькому вдалося налагодити практичну діяльність? Колишні офіцери-керівники, приходячи до влади у громадській козацькій організації, намагаються «керувати-командувати», а Леонід, працюючи багато сам, втягував за собою у працю братів-козаків. Керівник громадської організації повинен набагато більше віддавати громаді, ніж отримувати; лише тоді структура буде дієвою, лише тоді будуть бачити в тебе отамана, лише тоді підуть за тобою…

Є в пана Городецького риса характеру, яка підводила його при зустрічі із шахраями, заважала більш ефективно працювати паланці – довірливість (хоча, довірливість характерна більшості справжніх козаків). Ось про цю рису пан Леонід казав так: «Краще я обмануся, ніж із самого початку буду підозрювати людину». Ще одна риса – забувати зло, яке йому зробили особисто. Але, можливо, дещо й потрібно було б пам’ятати…

          Початок роботи головою Адамівської сільської ради (освоєння азів організаційної роботи у владі), розширення кола спілкування (сільські голови, районне керівництво, міські козаки - Задністрового земляцтва, БСКВ, паланки) – допомогли (в плані налагодження практичної роботи та підготовки теоретичного фундаменту) нашому куреню – 4. Адамівському Осередку Козацтва

 

На Дев’ятій нашій Козацькій Раді затвердили Правила поведінки Козака на Раді та прийняли в козаки Тимофєєва Валерія Валерійовича.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ КОЗАКА НА РАДІ.

 

Козацькі заповіді.

Козацтво – товариство, об’єднане особливим станом душі та свідомості, моральності та моралі.

Козаки – соціальна верства народу, яка має свою культуру, історію та пам'ять. Славне минуле Козацтва, справи та заповіді предків дають нам право з гордістю сказати: «Слава Тобі, Господи, що ми козаки!»

В козацтві спільне завжди було вище від особистого. Козаки завжди служили рідній землі – Святій Україні, своєму Народові та своїй Державі! Ми – нащадки та наступники першопрохідців - козаків минулих віків!

Понад усе в Козацтві були КОЗАЦЬКА ВОЛЯ та НАРОДОПРАВСТВО.

1. Честь та добре імя козака дорожче за життя. Бережи честь з молоду. Достойність зберігати в будь-яких обставинах. Май волю визнати свої помилки. Якщо треба, побори себе сам. Поважаючи інших, не принижуй себе. Не заздри іншим і не тримай зла в своєму серці. Не будь занадто гордим, і навіть в думках не допускай, що ти вище інших козаків. Ніколи не навчай звисока, подивись для початку на себе. Бажай добра іншим, але без лесті. Май широку душу. Все, що дарує доля, зустрічай стійко. Вчинивши ганебну справу, май силу волі прийняти крайнє рішення.

2. Козаки всі рівні в правах. Пам’ятай: «Нема ні князя, ні раба, а усе раби Божиї!» Козаки рівні як в правах, так і в відповідальності за свої вчинки незалежно від суспільного стану, освіти та минулих заслуг. Рішення, прийняті на Раді – закон для всіх. У козака ніхто не має права забрати його слово, окрім командира в строю. Кожен козак може бути обраний на будь-яку посаду. Для збереження єдності Козацтва козак не повинен бути в політичних партіях.

3. По тобі судять про все козацтво та народе твоїм. Не роби ганебних справ та утримуй від них інших. Будь чесний та правдивий, не бійся постраждати за правду. Нехай не зваджують тебе ні користь, ні хабарництво, ні нечесні прибутки, ні миттєва слава. Не піддавайся згубним страстям. Уникай поганих слів. Пам’ятай: погані слова ще в ХІІІ ст. придумали вороги нашого народу для приниження Матерів наших та Віри. Будь прикладом в своєму житті, захисти ображеного, допоможи потребуючому, нагодуй голодного, не дай впасти слабкому духом та тілом.

4. Служи вірно своєму народу, а не вождям. Козацтво своєю головною метою бачить служіння народу та Батьківщині, їхньому добробуту, а не для своєї користі та слави! Козак завжди повинен бути готовий за це покласти на вівтар перемоги своє життя. «Не учини собі кумира та подобі йому!»

5. Тримай слово – слово козака дорого. Козак! Пам’ятай, що кожне твоє слово – це слово твого народу, слово Козацтва. А випустиш слово – не спіймаєш. Говори, та не промовляйся, бо просто сказане – не просто слухають. Стійкість честі в слові.

6. Шануй старійшин, поважай старість. Пам’ятай! Без згоди старійшин не одне важливе рішення отамана не може бути виконане. Влада старійшин не від сили, а від авторитету та мудрості. Прислухайся до слів бувалих і уникнеш багато помилок. Кожного старійшину вважай за свого Батька, а стару козачку – за Матір.

7. Тримайся віри предків, роби все за звичаями свого народу. Якщо сумніви торкнулися твоєї душі і ти не знаєш, як діяти – дій за звичаями свого народу та Віри предків. Пам’ятай! Козацький звичай завжди кріпив сім’ю, товариство, Козацтво.

8. Сам загинь, а товариша виручи. Так було завжди у козаків. Взаємовиручка – основа козацького братерства. Як ти глянеш в очі матері товариша, якого міг врятувати, але не врятував?

9. Люби працю, не будь бездіяльним. Кожний козак має робити все, щоб він та його сімя жили в достатках, але не тягни руку з криком «Дай!». Живи своєю працею. Зневажай лінощі. Кожна справа має «горіти» в твоїх руках.

10. Бережи свою сімю, будь їй прикладом. Сімя – святиня шлюбу. Ніхто не має права втручатися в життя сімї без її прохання. Голова сімї – Батько, з нього питають за все. Батько! Добийтесь в сімї авторитету та взаєморозуміння. Виховуй своїх дітей чесними, сміливими, добрими, чуйними, безкомпромісними в боротьбі зі злом, відданими Батьківщині. Виховуй їх козаками. Дай дітям відповідну освіту. Козак має оберігати жінку, захищати її честь та гідність. Поважай своїх батьків.

Козаком треба народитися! Козаком треба бути! Козаком треба стати![1]

 

 



[1] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №6, березень 1994. 



Комишина 16. Липень-грудень 1994. Події в АОК. Добровільна козацька дружина.

 

ПОДІЇ В АДАМІВСЬКОМУ ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

          Після обжинків розвернули роботу по створенню добровільної козацької дружини Адамівської сільської ради та на сесії затвердили її список. Причина створення – після Придністровської війни багато зброї залишалося на руках у молдавських волонтерів; вони почали грабувати прикордонні райони України; у нас – красти свиней на свинотоварному комплексі. Козацька дружина через збройний супротив повинна була покласти край цьому явищу…

 

«СПИСОК

членів народної добровільної козацької дружини Адамівської сільської ради

 

1.     Тимофєєв Валерій Якович – голова сільської ради, шеф дружини.

2.     Козаченко Олександр Іванович – отаман дружини.

3.     Маринеску Микола Костянтинович – заступник отамана.

4.     Редько Анатолій Сидорович – отаман Благодатненського стану.

5.     Чеботюк Олександр Миколайович – отаман Авидівського стану.

6.     Рибальченко Віктор Петрович – отаман Адамівського стану.

7.     Білоус Василь Іванович – Адамівський стан.

8.     Козубенко Феодосій Іванович – Благодатненський стан.

9.     Козубенко В’ячеслав Олександрович – Благодатненський стан.

10.  Гончаров Віктор Якович – Авидівський стан.

11.  Лавриненко Юрій Іванович – Адамівський стан.

12.  Подолько Сергій Миколайович – Адамівський стан.

13.  Козаченко Олександр Антонович – Авидівський стан.

14.  Деревенча В’ячеслав Ілліч – Благодатненський стан.

15. Одорожа Ігор Федорович – Благодатненський стан.

16.  Лазаренко Дмитро Степанович – Благодатненський стан.

17.  Макаренко Федір Васильович – Благодатненський стан.

18.  Макаренко Сергій Федорович – Благодатненський стан.

19.  Редько Сергій Анатолійович – Благодатненський стан.

20.  Харченко Олександр Іванович – Авидівський стан.

21.  Куликов Руслан Костянтинович – Адамівський стан».[1]

 

На Десятій нашій Козацькій Раді затвердили Положення про народну добровільну козацьку дружину Адамівської сільської ради та прийняли в козаки нових членів: Козаченка Олександра Івановича, Маринеску Миколу, Чеботюка Олександра, Лавриненка Юрія.

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АДАМІВСЬКУ ДОБРОВІЛЬНУ КОЗАЦЬКУ ДРУЖИНУ

 

1. Загальні положення.

          1.1. Адамівська добровільна козацька дружина (далі АДКД) з охорони громадського порядку створюється на добровільних засадах з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень та злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства та держави, від протиправних посягань, а також у рятуванні людей та майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.

          2.1. Правовою основою діяльності АДКД є Конституція України, закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та адміністративними правопорушеннями.

          3.1. Адреса АДКД: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Адамівка, сільська рада, тел. 76-3-42, 76-3-33.

 

1.     Основні завдання АДКД.

           Основними завданнями АДКД є:

          2.1. У сфері громадського порядку - надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам.

          2.2. Інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені, або ті, що готуються, злочини, місце зосередження злочинних угруповань.

          2.3. Сприяння органам внутрішніх справ у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань, участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьби з дитячою бездоглядністю та правопорушенням неповнолітніх.

          2.4. У разі виникнення надзвичайних ситуацій – надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтримання громадського порядку.

 

2.     Права АДКД.

           Для виконання своїх завдань АДКД та його члени мають право:

          3.1. Брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку та державного кордону разом з працівниками органів внутрішніх справ; вживати разом з працівниками органів внутрішніх справ заходів до припинення адміністративних правопорушень і злочинів; представляти і захищати інтереси своїх членів у державних органах та на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах; взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності; вносити до органів самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності пропозиції щодо запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам, виникненню причин та умов, що сприяють їх вчиненню; АДКД проводить свою діяльність під контролем органів внутрішніх справ.

          3.2. Спільного з працівниками органів внутрішніх справ патрулюванням і виставленням постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в місцевих розташуваннях підприємств, участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погодження у випадках, передбачених законом та виконавчими органами місцевих рад.

          3.3. Брати участь у здійсненні заходів правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

 

3.     Структура АДКД і територія, в межах якої проводиться його діяльність.

АДКД створена у складі штабу АДКД та трьох станів – Адамівського, Авидівського та Благодатненського. Діє АДКД на території Адамівської сільської ради.

5. Умови і порядок прийняття громадян до складу АДКД  і вибуття з нього.

5.1. До складу АДКД приймаються громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоровя виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов’язання.

5.2. Члени АДКД можуть брати участь у забезпеченні правопорядку після проходження відповідальної правової та спеціальної підготовки в органах внутрішніх справ та одержання в органах місцевого самоврядування посвідчень.

5.3. Не можуть бути членами АДКД особи, які порушують громадський порядок, особи судимість з яких не знята або не погашена в установленому Законом порядку, раніше засуджених за умисні злочини, хворі на хронічний алкоголь, або наркоманію, визнані в судовому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними та інші особи у випадках, передбачених законами України.

5.4. Громадяни приймаються до складу АДКД та виключаються з нього за їх заявою.

5.5. У разі вчинення членом АДКД діяння, несумісного з подальшим перебуванням його у складі АДКД, або несумлінного ставлення до виконання своїх обов’язків члена АДКД може бути виключено із складу формування рішенням загальних зборів за поданням виконавчого органу.

 

6. Обов’язки членів АДКД.

Члени АДКД зобов’язані:

6.1. Брати активну участь в охороні громадського порядку, припиненні адміністративних правопорушень і злочинів та запобігання їм.

6.2. Під час виконання обов’язків з охорони громадського порядку мати особисте посвідчення і бути в затвердженої форми одягу (козацький однострій).

6.3. Доставляти до органу внутрішніх справ, штабу АДКД осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, з метою його припинення, встановлення особи правопорушника, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

6.4. Надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушника.

 

1.     Права членів АДКД.

Члени АДКД під час виконання своїх обов’язків з охорони громадського порядку після обов’язкового пред’явлення посвідчення члена АДКД мають право:

7.1. Вимагати від громадян піддержання правопорядку, припинення адміністративних правопорушень і злочинів.

7.2. У разі виникнення підозри у вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу.

7.3. Разом з працівниками органів внутрішніх справ затримувати та доставляти до органів внутрішніх справ осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам членів АДКД і не виконують вимоги щодо припинення адміністративного правопорушення.

7.4. Складати протоколи про адміністративні правопорушення.

7.5. Входити до клубів, кінотеатрів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника, чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних правопорушень, чи злочинів.

7.6. У невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам, крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав.

7.7. Під час виконання обов’язків члена АДКД використовувати за власним бажанням свій або інший приватний транспортний засіб за згодою власника або особи, у володінні якої він перебуває.

7.8. Застосувати в установленому законами порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони. Перевищення повноважень із застосуванням сили, а також спеціальних засобів тягне за собою відповідальність згідно із законом».[2]

 

В Одесі на Раді отаманом УЧПГК обрали Андрія Сидоренко. Від АОК були присутні Гуцан В., Завацький Д.

 



[1] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №7, жовтень 1994.

[2] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №7, жовтень 1994. 



Комишина 17. Січень-червень 1995. Події в АОК. Указ Президента.

 

ПОДІЇ В АДАМІВСЬКОМУ ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

          Було опубліковано Указ Президента України Л.Кучми «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва». Цей Указ надав нам наснаги та сили… Ми його обговорили на Радах станів (Адамівського, Авидівського, Благодатненського) та прийняли рішення форсувати процес підготовки основних документів Адамівського Осередку Козацтва (АОК).

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «ПРО ВІДРОДЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА»

 

          Враховуючи історичну роль козацтва у становленні української державності, а також з метою відродження традицій та звичаїв Українського козацтва постановляю:

          1. Схвалити громадські ініціативи щодо державної підтримки дальшого розвитку і діяльності організацій Українського козацтва, які об’єднують громадян України, що відносять себе до козаків, спрямовані на:

          - відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва;

          - відновлення в установленому порядку історичних назв населених пунктів, місцевостей, обєктів соціально-культурного та іншого призначення, повязаних з історією Українського козацтва;

          - використання в установленому порядку атрибутики та символіки Українського козацтва;

          - створення відповідно до законодавства України козацьких селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських кооперативів, садівницьких товариств, промислів тощо;

          - піклування про пам’ятки історії та культури Українського козацтва, здійснення у відповідних пам’ятних місцях природоохоронних заходів та сприяння науковій роботи.

          2. Міністерствам та іншим центральним органам державної влади України, Уряду Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських Рад сприяти розвитку Українського козацтва, в тому числі здійсненню його статутної діяльності.

          3. Рекомендувати органам, уповноваженим управляти майном, що перебуває у державній власності, вирішувати питання щодо виділення приміщень організаціям Українського козацтва.

          4. Міністерству культури України, Міністерству України у справах молоді і спорту здійснювати заходи щодо проведення фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльних колективів та фізкультурно-спортивних секцій.

          5. Міністерству оборони України, Штабу Цивільної оборони України, Національній гвардії України та Державному комітету у справах охорони державного кордону України розглянути у тримісячний строк питання щодо укомплектування окремих військових формувань призовниками з організацій Українського козацтва.

          6. Кабінету Міністрів України розробити у місячний строк заходи щодо наукового опрацювання матеріалів з історії Українського козацтва, поетапного відродження його історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій.

          7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

м. Київ, 4 січня 1995 року №14/95.                          Президент України Л.Кучма.[1]

 

          В березні АОК отримав Реєстраційне свідоцтво №2 Про реєстрацію Адамівською сільською радою дитячої громадської організації «Січ», мета діяльності якої – виховання патріота, національно налаштованого громадянина України, морально та фізично здорового. На жаль, в ці роки в школі роботу з козацько-лицарського виховання не змогли ми розвернути – заважали господарські турботи – почався процес перманентного ділення КСХП ім. Т.Шевченка, зміни його лідерів та ін. Все це відволікало козаків від роботи із резервом…

 

На Одинадцятій Нашій Козацькій Раді прийняли в козаки нових членів: Рибальченка Віктора, Козаченка Олександра Антоновича.

          Були надруковані методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по відродженню історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва. Ці матеріали ми використали в основних документах.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ ПО ВІДРОДЖЕННЮ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

(Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1995, №11, червень)

 

          Початок національного виховання в суверенній Україні активізував процес цілеспрямованого і систематичного виховання підростаючого покоління на історико-культурних та господарських традиціях рідного народу. Надаючи великого значення цьому питанню, Президент України Л.Кучма 4 січня 1995 року видав Указ «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва», де передбачується цілий комплекс заходів, в яких задіяні міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республіки Крим, виконкоми обласних, міських та районних Рад народних депутатів.

Для педагогічних колективів закладів освіти України цей Указ Президента України є настановою і програмою оновлення змісту виховної роботи з учнівською та студентською молоддю в процесі викладання основ наук та в позакласній виховній роботі. Кожен викладач, учитель, класний керівник, вихователь, керівник гуртка, клубу чи секції, тренер має внести до своїх планів навчальної та виховної роботи відповідні зміни та доповнення. Перш за все, це стосується викладачів, вчителів історії України, географії України, етнографії і фольклору, української літератури, музики, образотворчого мистецтва, фізичного виховання, допризовної підготовки, а також класних керівників, керівників гуртків і клубів історико-краєзнавчого спрямування.

Первинність історико-культурних та господарських традицій народу, а водночас і українського козацтва, їх діалектична єдність із загальнолюдською культурою є вихідним принципом при визначенні змісту освіти і виховної діяльності навчально-виховного закладу. Заклади освіти України є провідним фактором прилучення молоді до національної культури і традицій.

Запорозьке козацтво - гордість української нації.  Його ідейно-моральний потенціал - це ядро козацької духовності, яке є невичерпною скарбницею громадянського загартування підростаючих поколінь. Значна частина сучасної молоді має про нього поверхове і спрощене уявлення. Насправді воно є не тільки військовим, а й соціальним, політичним, педагогічним, культурно-історичним, державним явищем. У своїй діяльності молодіжні козацькі осередки керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом та іншими складовими духовності. У цій справі допоможуть фольклорні джерела, історичні документи, зокрема, козацькі літописи, наукові праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Грушевського,  М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, І.Крип’якевича, О.Апанович, художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепкого, поетів В.Симоненка, Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка та ін.

Фундаментальний напрямок роботи - дослідження  кожним юним козаком, гуртами, загонами славної історії українського козацтва, від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І Мазепи. Величезний виховний потенціал  має вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого військового мистецтва гетьманів, кошових отаманів, керівників повстань - С.Наливайка, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка та ін. У кожному регіоні України, в кожному освітньому закладі доцільно скласти конкретні програми вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства.

Викладачам, вчителям історії України слід пам’ятати, що відроджуючи козацькі традиції та звичаї важливо, щоб учні, студенти передусім успішно оволодівали історією народовладдя, становлення і розвитку республіканських структур влади, адміністративно-військового ладу, демократичного і гуманістичного управління, законодавства, тобто української козацької державності.

Викладачам та вчителям допризовної військової підготовки, фізичної культури, тренерам, керівникам туристсько-спортивних гуртків і секцій необхідно врахувати, що одним із основних напрямів втілення в життя козацької педагогіки є дослідження і практичне відродження військово-спортивного  мистецтва наших предків. Сучасну молодь захоплює військова стратегія і тактика козаків, їхнє озброєння, майстерність у будівництві фортець, стаціонарних і рухомих (пересувних) військових таборів тощо. Доцільно, щоб вони практично вивчали й опановували козацькі військово-прикладні види спорту: стрільбу з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, верхову їзду, різні види боротьби, плавання, подолання природних перешкод, кермування човном. При цьому, необхідно максимально дотримуватись вимог і правил техніки безпеки. Відродження традицій фізичного загартування козаків забезпечить зміцнення здоров’я молоді, значною мірою підірване наслідками Чорнобильської аварії на ЧАЕС, екологічною кризою.

Викладачам, вчителям біології і праці, керівникам гуртків і клубів натуралістичного спрямування, класним керівникам і батьківській громадськості на високий теоретичний і практичний рівень слід поставити пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі, обере гачів і примножувачів рукотворних скарбів рідного краю, його природних багатств. Учні сільських профтехучилищ, середніх і старших класів шкіл, випускники разом із батьками, родичами, односельчанами, краянами можуть прилучатися до організації ведення фермерських господарств, оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою, підприємливістю, діловитістю козаків. Необхідно всіляко стимулювати самостійну, чесну трудову діяльність учнів та студентів у таких господарствах, створення ними госпрозрахункових трудових обєднань, майстерень, асоціацій, організацію молодіжно-козацьких господарств різного профілю. Не варто забувати, що козаки були чудовими городниками і садівниками, скотарями і пасічниками, займалися рибальством і мисливством, розводили свійських тварин.

Викладачі і вчителі української мови та літератури, музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хореографії, керівники гуртків та клубів естетичного спрямування мають направляти свою діяльність на відродження козацьких мистецьких традицій, зокрема, потребують практичного відродження козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, а також ремесел і промислів – бондарства, гончарства, ковальства, лимарства, чинбарства, різб’ярства тощо.  З цією метою доцільно організувати різноманітні мистецько-трудові об’єднання, майстерні, залучати до цієї роботи народних майстрів, спеціалістів.

Особливої уваги заслуговує вивчення і застосування на практиці козацьких знань народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнання козацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості як вищих проявів українського національного духу.

Міністерство освіти України рекомендує всім педагогічним колективам закладів освіти України спланувати з урахуванням регіональних особливостей, традицій освітніх закладів, роботу на виконання Указу Президента України від 4.01.1995 року «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва» та обговорити це питання на науково-методичних радах, комісіях, засіданнях методичних об’єднань вчителів, учнівських та батьківських зборах.

У процесі роботи по відродженню історико-культурних та господарських традицій українського козацтва науково-педагогічним колективам навчальних закладів, педколективам необхідно поєднати досягнення сучасної педагогічної науки та традицій українського козацтва.             

Заступник міністра В.П.Андрущенко.[2]

 



[1] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №8, березень 1995.

[2] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №8, березень 1995.



Комишина 18. Липень-грудень 1995. Події в АОК. Блок документів Адамівського Осередку Козацтва.

 

ПОДІЇ В АДАМІВСЬКОМУ ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

На Дванадцятій нашій Козацькій Раді затвердили блок документів Адамівського Осередку Козацтва: Положення, Статут, Програму, Заходи, Символіку; прийняли в козацтво нових членів: Деревенчу В’ячеслава, Одорожу Ігоря, Макаренка Федіра.

 БЛОК ДОКУМЕНТІВ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА.

 

  1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО АДАМІВСЬКИЙ ОСЕРЕДОК КОЗАЦТВАМ

 

          Адамівський Осередок Козацтва (далі - АОК) – об’єднання громадян України, що проживають на території Адамівської сільської ради та відносять себе до козаків.

          Мета існування АОК – відродження козацької справи в її сучасному варіанті; популяризація звичаїв, традицій та життєвих принципів козаків.

          Завдання, які переслідує АОК:

1. Відродження національного козацького духу, створення структур, які разом із державою працювали б над розбудовою стабільного, безпечного, соціального суспільства.

2. Виховання наступних поколінь в дусі козацького лицарства, відданості рідному народові; відродження козацьких лицарських традицій в справі військово-патріотичного виховання молоді.

3. Підтримка козацького відродження на Задністровї.

4. Створення Січей як осередків таборового вишколу молоді.

5. Охорона та захист навколишнього середовища.

Напрямки роботи АОК:

1. Козацька система здоровя. Розробка та впровадження в практику життя козаків козацької системи здоровя.

          2. Козацька військова справа. Оволодіння козаками сучасної військової спеціальності; практичні знання в галузі володіння історичною зброєю.

          3. Козацький родовід Вивчення козаками свого родоводу.

          4. Козацькі традиції. Впровадження в практику повсякденного життя козаків історичних традицій.

          5. Козацька історія та культура. Вивчення козаками історії козацтва та культурних надбань.

          6. Козацька духовність. Впровадження в практику роботи козацького осередку надбань козацької духовності (мораль, мистецтво, релігія).

          7. Козацьке самоврядування. Вивчення та впровадження в практику роботи козацького осередку основ козацького самоврядування (осучаснених)[1].

 

2. СТАТУТ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

1. Загальні положення.

          1.1. Адамівський Осередок Козацтва (далі - АОК) є добровільною, незалежною, позапартійною, громадською організацією, яка здійснює свою діяльність згідно міжнародними актами по захисту прав людини, своїми історичними традиціями, Конституцією України, чинним законодавством і цим статутом.

          1.2. Діяльність АОК будується на принципах добровільності, рівноправності, самоврядування, законності та гласності.

          1.3. Діяльність АОК розповсюджується на територію Адамівської сільської ради.

          1.4. АОК взаємодіє з державними установами та громадськими організаціями, що сприяють відродженню українського козацтва як на Україні, так і за її межами, розвиває співробітництво з козацькими громадами всього світу.

          1.5. Місцезнаходження керівних органів АОК:

          Штаб АОК – Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Адамівка, вулиця Комсомольська 4, тел. 76-3-28.

          Штаб Адамівського стану АОК – Адамівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, тел. 76-3-42, 76-3-33.

          Штаб Авидівського стану АОК – Авидівська початкова школа Білгород-Дністровського району Одеської області, тел. 76-3-40.

          Штаб Благодатненського стану ОАК – Благодатненська початкова школа Білгород-Дністровського району Одеської області, тел. 76-3-40.

 

2. Мета, завдання, діяльність АОК.

          2.1. Метою діяльності АОК є відродження козацької справи – сприяння захисту економічних, політичних здобутків української нації, людської гідності, популяризації національних звичаїв, традицій та козацьких життєвих принципів.

          2.2. АОК вирішує такі завдання:

          - сприяє відродженню України як суверенної держави, її Збройних Сил, які створені як з оборонною метою, так і для підтримання порядку в державі;

          - сприяння вихованню наступних поколінь у дусі національного козацького лицарства, відданості рідному народу;

          - проведення заходів з охорони та захисту навколишнього середовища;

          - підтримка національно-культурного розвитку українців за межами України;

          - проведення роботи із створення козацьких Січей і поселень як осередків розвитку традиційних форм господарювання і навчання молоді на засадах козацьких традицій;

          - боротьба проти впливу наслідків тоталітарної системи на життя різних верств населення України, а також проти утворення всіляких тоталітарних структур.

2.3. Напрямки діяльності АОК. АОК сприяє відродженню і розвитку:

          - національного духу;

          - української мови;

          - збереженню духовних скарбів і здобутків української нації;

          - національних козацьких одностроїв і атрибутики, традицій та обрядів;

          - усної народної творчості і кобзарства;

          - традиційних козацьких військових умінь (козацької боротьби «гопак», володіння конем, тощо);

          - народної медицини, харчування і характерництва (характерник – народний цілитель);

          - народної педагогіки;

          - дослідження історії України, популяризації та розвитку духовних надбань та культури;

          - народних промислів;

          - вільного господарювання;

          - ефективних форм захисту навколишнього середовища.

          2.4. АОК в порядку, передбаченому чинним законодавством:

          - координує роботу станів (Адамівського, Авидівського, Благодатненського), всіляко підтримує їхню діяльність;

          - пропагує українську історію і культуру, сприяє встановленню історичної правди про козацтво та його участь в державному, політичному, економічному розвитку України;

          - сприяє увічненню козацької слави, збереженню і відновленню пам’яток історії і культури козацтва;

          - організовує козацькі табірні збори і проводить фольклорно-етнографічні експедиції, присвячені вивченню і розвитку духовних традицій українського землі;

          - організовує і проводить культурно-просвітницькі походи на конях, човнах та інше;

          - здійснює виробничу, господарчу діяльність;

          - проводить спортивні змагання з козацьких військових умінь;

          - організовує і проводить конференції, семінари, симпозіуми, виставки з питань діяльності АОК;

          - здійснює видавничу діяльність;

          - організовує і підтримує дитячі та юнацькі козацькі організації, школи і табори, проводить виховну роботу серед молоді;

          - проводить роботу по створенню козацьких січей і поселень, де запроваджуються традиційні форми сільського господарювання і народних промислів;

          - сприяє становленню історичних назв міст, сіл, вулиць, майданів, збереженню і відновленню пам’яток культури українського козацтва;

          - співпрацює з військовими організаціями України з питань діяльності АОК та з питань участі АОК у підготовці юнаків до служби у Збройних Силах України.

 

3. Членство в АОК. Права і обов’язки членів.

          3.1. Членство в АОК може бути індивідуальним і колективним.

          3.2. Індивідуальними членами АОК можуть бути громадяни України, особи чоловічої статі будь-якої національності і соціального походження з 18-річного віку, які пройшли випробувальний термін 1 рік, є активними прихильниками відродження і розвитку козацтва, здорового способу життя, визнають статут і сплачують членські внески.

          3.3. Прийом у члени АОК проводиться на Радах згідно до козацьких звичаїв за письмовою або усною заявою кандидата.

          3.4. Колективними членами АОК можуть бути трудові колективи підприємств, установ, організацій, громадські об’єднання, які сприяють реалізації ідей і завдань АОК та підтримують його матеріально.

          3.5. До колективних членів АОК приймає Рада АОК на підставі рішень трудових колективів підприємств, організацій, установ.

          3.6. Стани АОК вирішують свої внутрішні справи самостійно, але у відповідності із статутом АОК.

          3.7. Члени АОК мають право: вирішального голосу на козацьких Радах; обирати і бути обраними в керівні органи АОК; брати участь у всіх заходах АОК; виносити на розгляд козацьких Рад. Будь-які питання стосовно діяльності АОК; отримувати інформацію про заходи АОК; користуватись майном АОК у встановленому порядку; носити однострій АОК з обладунком.

          3.8. Обов’язки членів АОК: дотримуватись вимог статуту; брати активну участь у роботі АОК; підтримувати дії та почини АОК морально і матеріально; виконувати рішення керівних органів АОК; узгоджувати свої дії із Штабом; зберігати і розвивати козацькі традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність АОК; піклуватись про дітей, ростити покоління здорових морально і фізично; сплачувати вступні і членські внески, розмір яких встановлюється Радою АОК.

          3.9. Припинення членства в АОК можливе: за власним бажанням; в разі порушення цього статуту, а також за діяльність, яка завдала шкоду авторитету АОК. Рішення про виключення приймається Радою АОК чи стану, після чого може бути оскаржене до козацького суду. Рішення про виключення колективних членів приймаються Радою АОК.

 

4. Структура і органи управління АОК.

          4.1. Первинним осередком АОК, який створюється за територіальним принципом або за одним з напрямків діяльності АОК є стан (сотня, курінь).

          4.2. Сотні (курені) можуть об’єднуватись в полки (паланки), товариства (коші).

          4.3. АОК складається із станів (в перспективі – із сотень, полків, товариств (куренів, паланок, кошів)) згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом.

          4.4. Сотні, полки, товариства (курені, паланки, коші) входять в склад АОК на правах колективних членів або його структурних одиниць.

          4.5. Керівні органи АОК складаються з Козацької Ради, Ради Отаманів станів і Штабу.

          4.6. Найвищим органом самоврядування АОК є Козацька Рада, яка складається із членів АОК (делегатів) і скликається не рідше ніж один раз на рік. Представництво, час і місце проведення Козацької Ради, а також порядок денний визначає Рада Отаманів станів, в окремих випадках – Штаб. Козацька Рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше 2/3 членів, (обраних делегатів).

          4.7. Козацька Рада може скликатися позачергово по вимозі 1/3 станів, або одного з вищих органів АОК (Ради Отаманів станів, Штабу).

          4.8. Козацька Рада: визначає і затверджує основні принципи, стратегію, завдання і напрями діяльності АОК; затверджує статут, вносить в нього зміни і доповнення; обирає отамана АОК (голову Ради Отаманів станів), Штаб, контрольно-ревізійну комісію і Суд честі строком на 1 рік; утворює Раду почесних козаків АОК (січові діди); заслуховує звіт отамана АОК про роботу Штабу і звіт контрольно-ревізійної комісії; розглядає рішення Штабу в найважливіших справах господарчого, фінансового і спірного характеру; затверджує кошторис витрат; визначає повноваження Ради Отаманів станів; затверджує положення про членські внески, Суд козацької честі, молодіжні організації АОК, козацьку старшину, символіку, строї, ревізійні комісії і інші положення, вносить до них зміни.

          4.9. У період між Козацькими Радами керівництво діяльністю АОК здійснює Рада Отаманів станів, яка збирається не рідше, ніж раз на три місяці і підзвітна Козацькій Раді.

          4.10. Рада Отаманів станів:

          Складається з Головного Отамана АОК, Отаманів станів, Старшини АОК (членів Штабу), (отаманів Товариств, Полків, Сотень – Кошів, Паланок, Куренів). Виступає законним представником інтересів АОК. Звітує перед Козацькою Радою АОК. Заслуховує звіти Головного Отамана про роботу Штабу за минулий період. Приймає рішення про скликання позачергової Козацької Ради АОК. Затверджує структурні зміни в Штабі. Має право накладати вето на накази Головного Отамана чи його заступника, якщо вони суперечать рішенням Козацької Ради і чинному законодавству, або на прохання одного з обєднань АОК і передавати їх на остаточне вирішення Козацькою Радою (рішення приймається простою більшістю голосів). Може висловлювати недовіру Головному Отаману і ставити питання перед Козацькою Радою АОК про його переобрання (рішення приймається простою більшістю голосів).

          4.11. Виконавцями рішень Козацької Ради АОК є Головний Отаман АОК, Отамани станів, Штаб.

          4.12. Головний Отаман АОК:

          Обирається терміном на один рік Козацькою Радою АОК в день свята Покрови Пречистої Богоматері; обраному Головному Отаману Козацька Рада АОК доручає відзнаку (булаву, пернач), як символ влади. Може обиратися не більше як на три строки поспіль. Представляє інтереси Козацької Ради на всіх рівнях органів влади і в міжнародних організаціях, у взаємовідносинах з державними установами, громадськими і міжнародними організаціями, громадянами, з іншими організаціями. Діє без довіреності від імені АОК. Організовує виконання рішень Козацької Ради АОК и Ради Старійшин (Штабу). Організовує і проводить засідання Штабу. Підписує рішення Козацької Ради АОК і Штабу. Підписує всі фінансові документи і ділові листи, визначає своїм наказом коло осіб, які мають право підпису, особисто контролює роботу Писаря, Скарбника і всього Штабу. Організовує діяльність АОК і Штабу у відповідності з цим Статутом та чинним законодавством. Несе повну відповідальність за діяльність Штабу перед Козацькою Радою АОК. Видає на виконання статутних завдань розпорядження, обов’язкові для виконання АОК. Вносить на затвердження Козацької Ради, а при потребі на засідання Штабу (Ради Старійшин) кандидатів до Штабу і клопочеться перед цими органами про звільнення з посади тих членів Штабу, які не справляються з покладеними на них обов’язками, зловживають посадовим становищем або заплямували себе в моральному плані.

          4.13. Писар (Начальник Штабу) - Заступник Головного Отамана виконує обов’язки Головного отамана АОК у разі його відсутності, або за наказом Головного Отамана АОК. Обраному Писарю Козацька Рада АОК доручає пернач, як символ влади.

          4.14. У відсутності Головного Отамана АОК або для виконання певної роботи Головним Отаманом призначається Наказний Отаман.

          4.15. Штаб (Канцелярія):

          Виступає законним представником інтересів АОК. Координує роботу станів та обєднань АОК. Приймає рішення з поточних питань, якщо вони не віднесені до компетенції вищих органів АОК. Готує всі необхідні документи і матеріали. Виносить на розгляд Козацької Ради АОК і Штабу проект кошторису витрат і програму заходів АОК. Веде загальний реєстр АОК. Самостійно формує, в межах виділених коштів, штат працівників АОК, самостійно розподіляє страховий фонд і фонд заробітної плати. Проводить облік обєднань та осередків АОК, видає їм відповідні посвідчення про права та привілеї. Підзвітний Козацькій Раді АОК.

          4.16. Ревізійна Комісія АОК:

          Ревізує діяльність АОК. Ревізійна Комісія обирається Козацькою Радою в кількості 3 чоловік строком на один рік (старшина не може входити до складу Ревізійної Комісії). Перевіряє роботу Ради Отаманів, Штабу, здійснює контроль за надходженням і витратою коштів і матеріалів, правильністю ведення документації. Підзвітна тільки Козацькій Раді АОК. Роботу куренів і об’єднань перевіряють власні комісії.

          4.17. Повноваження інших органів АОК визначаються окремими положеннями які затверджуються рішеннями Ради Отаманів.

          4.18. Вищим органом стану (Товариства, Полку, Сотні – Коша, Паланки, Куреня) є Рада, яка збирається не рідше одного разу на рік.

          4.19. Рада Стану, Товариства ,Полку, Сотні/Коша, Паланки, Куреня вирішує всі питання самоврядування, розпоряджається коштами та майном, обирає строком на один рік отамана, писаря, суддю, осавула, обозного, хорунжого, скарбника, іншу козацьку старшину.

          4.20. В разі потреби у обєднаннях може створюватись Мала Рада.

          4.21. Рада має право висунення учасників товариства на вибори до місцевих, районних, обласних, республіканських органів влади і управління.

          4.22. Козаки можуть об’єднуватись в рамках АОК в цехи за напрямками діяльності (кобзарі, художники, гончарі, ковалі, бджолярі і т.п.) і в земляцтва, при цьому дотримуючись статуту.

5. Кошти і майно АОК.

          5.1. АОК має кошти на банківських рахунках та своє майно.

          5.2. Кошти АОК складаються з:

          Членських внесків від колективних членів та індивідуальних членів. Відрахувань від прибутків створених власних підприємств і організацій. Банківського кредиту на виконання статутних завдань. Надходжень від проведення культурно-масових, спортивних і інших заходів, лотерей, лекцій, виставок, видавничої діяльності, пожертвувань членів АОК. Добровільних пожертвувань, заповітів та інших внесків приватних осіб, установ, підприємств та організацій України та з-за кордону. Інших надходжень, які не суперечать закону.

          5.3. Кошти АОК використовуються у відповідності з чинним законодавством на проведення заходів, передбачених статутом, організаційно-господарські потреби та утримання штатного апарату.

          5.4. Майно АОК складається із будівель, споруд, основних засобів виробництва, підприємств, засобів транспорту і зв’язку, жилого фонду, культурних і історичних цінностей та іншого.

          5.5. Право розпоряджатися коштами та майном АОК належить Раді Отаманів АОК, яка несе відповідальність за своєчасне надходження коштів та їх правильне використання.

6. Правовий статус АОК.

          6.1. АОК та стани є юридичними особами, що можуть мати рахунки в банках, печатки, штампи, емблеми та іншу символіку, яки затверджуються Козацькою Радою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

          6.2. Виступає позивачем і відповідачем в судах і арбітражах.

          6.3. АОК не несе відповідальність за кошти і майно станів (товариств, Полків, Сотень – Кошів, Паланок, Куренів) чи Січей.

          6.4. АОК, Стани, Товариства, Полки, Сотні (Коші, Паланки, Курені), а також Січі керуються у своїй діяльності цим Статутом.

          6.5. Доповнення і зміни до Статуту вносяться Головним Отаманом АОК, Отаманами станів, Штабом з наступним затвердженням Козацькою Радою АОК.

 

7. Припинення діяльності АОК.

          7.1. Діяльність АОК може бути припинена в разі реорганізації або ліквідації за рішення Козацької Ради АОК, якщо за це проголосувало більше 2/3 членів (делегатів), або в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

          7.2. ліквідація АОК проводиться у встановленому порядку ліквідаційною комісією, призначеною Козацькою Радою АОК.

          7.3. В разі припинення діяльності АОК його майно та кошти за рішенням ліквідаційної комісії направляються на цілі, передбачені статутом, або використовуються в установленому порядку.[2]

 

3. ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

  1. Мета.

Враховуючи унікальність козацтва як соціального явища світового масштабу, воно несе в собі неосяжний національно-духовний, морально-виховний і військово-патріотичний потенціал; що козацтво є наша українська форма демократії та державності, форма військового устрою; що структура організації козацтва легко вписується в адміністративний устрій України і підкріплює його, МЕТОЮ козацького руху є розбудова української держави через духовне об’єднання та мобілізацію енергії народу на економічне процвітання і підняття добробуту людей на світовий рівень. Адамівський Осередок Козацтва складова козацтва.

  1. Принципи організації діяльності.

Козацьке товариство розбудовується і діє на принципах: добровільності; широкої демократії, узгодженості із законами України; високої духовності; самофінансування і самозабезпечення; патріотизму і відданості національним традиціям, національній ідеї; розподілу козацтва на дві великі частини: реєстрового і нереєстрового.

          До реєстрового козацтва відносяться ті козаки, які задіяні у виконанні службових обов’язків. За це вони платні не отримують, а тільки користуються моральними та деякими матеріальними пільгами.

          Нереєстрове козацтво не задіяне у виконанні службових обовязків і займається господарською діяльністю, культурою, спортом, духовним вихованням.

          Організаційною формою реєстрового козацтва є Отаманський стан (Добровільна Козацька дружина). На цей стан покладаються всі завдання територіальної оборони. Крім того, такий стан несе високу ідейно-виховну функцію, як по відношенню до молоді, так і всього населення.

          Спираючись на осередки на виробництві, організаціях, на базі Товариства сприянні обороні України створюються територіальні організації (стани). Вони використовуються як добровільні козацькі народні дружини для допомоги місцевій владі, міліції у підтримці громадського порядку. Тому вони використовують стани-пункти громадського порядку і контролюють всі криміногенні райони населених пунктів. За це козаки повинні користуватись пільгами, які обумовлені законними актами Верховної Ради, місцевих рад і захищені соціально Положенням про добровільну народну козацьку дружину (ДНД).

 

3. Джерела фінансування.

          3.1. Поки нема закону про козацтво, для виконання такого завдання як допризовна підготовка, вишколені табори, спортивні змагання, рятівні команди використовуються кошти з узгодженням таких міністерств, як Міністерство освіти, Міністерство молоді та спорту, МНС – та частина заходів, яка співпадає з планами цих міністерств й може бути профінансована за їх рахунок.

          Для цього Штаб ініціює заходи, розробляє кошторис, узгоджує з відповідними управліннями і проводить заходи спільно з цими управліннями.

          При функціонуванні ДНД АОК виділяються кошти з  місцевого бюджету.

          3.2. Охоронна діяльність. Для організації охоронної діяльності засновується АОК охоронна фірма (засновником виступає Рада отаманів). Назначається директор. Розробляється пакет необхідних документів для отримання ліцензій через управління державної охорони.

          Укладаються договори. Кожен козак-охоронець здає заліки (в УДСО), отримує спеціальне посвідчення. Організацією охоронної служби займаються досвідчені офіцери ЗСУ, МВД, СБУ, НГУ, Прикордонних військ. На базі охоронної фірми формується Осавульський стан.

          3.3. Самозабезпечення. Кожен козак має однострій по встановленим зразкам за свій кошт, купляє дозволену зброю для себе. Це справа його честі. Як правило, козак дає клятву-присягу в повній екіпіровці.

          3.4. Самофінансування. Всі козаки повинні платити внески. На підприємствах, господарствах різних форм власності за бажанням колективу чи керівництва створюються козацькі організації. Отаманом, як правило, призначається-обирається керівник підприємства, який дбає про заробітну плату своїх козаків, перераховує їх членські внески (за заявою козака) у відповідну канцелярію (штаб), спонсоруючи заходи. Утворення власних підприємств, як козацьким осередком так і АОК. Утворення інформаційно-маркетингового центру для обслуговування Асоціації підприємств, власниками яких є окремі козаки, для забезпечення потоку товарів. При цьому передбачається процент на рахунок осередку. Створення інтелектуально-мозкового штабу. Національно свідомі кадри серед науковців підприємств підбираються шляхом клопіткої індивідуальної роботи. Розробляється банк ідей. Дозріла ідея переводиться в бізнес-план, який втілюється в життя і приносить дівіденти. Кредитна спілка створюється для самокредитування козаків, козацьких підприємств, заходів.

4.Діяльність АОК.

          Діяльність АОК проводиться і організується канцеляріями (штабами) за напрямками:

          Організаційному – створити монолітну, дисципліновану, мобільну і ефективну структуру організації.

          Духовно-ідеологічному – укріпити козацький дух, підняти свідомість членів організації, їх національну гордість, проводити християнську мораль, прищепити членам організації почуття гідності і честі козака, а також братолюбства.

          Фінансово-господарському – забезпечити діяльність організації, привчити козака до господарювання на своїй землі, економічно захистити членів організації.

          Військово-патріотичному – оволодіння навиками військового мистецтва, володіння зброєю, виховання любові до Батьківщини, її історії.

          Молодіжному – втілити у виховний процес систему козацької педагогіки та психології, яка передбачає вирощування здорового покоління, сильного духом і тілом, з високою свідомістю і мораллю. Діяльність охоплює як чоловіче населення, так і жіноче.

5. Кінцевий результат виконання Програми.

          В результаті цієї діяльності маємо створити масову організацію на території сільської ради, на яку спирається влада в державотворенні. Це зробити реально можливо, бо в душі кожного українця живуть козацькі гени. Організувати, створити систему господарств, підприємств, організацій різних напрямків діяльності. Підвищення добробуту козаків через надання робочих місць, підвищення платні. Очищення масової культури від впливу низько духовних нашарувань – проведення культурних заходів в дусі національних традицій і кращих творів. Залучення жіноцтва до відродження національних традицій мистецтва, обрядів, ремесел тощо. Боротьба з бідністю і безкультурністю. Охорона навколишнього середовища.[3]


[1]Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №9, жовтень1995. 


[1]Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №9, жовтень1995. 

[2]Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №9, жовтень 1995.  


[1] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №9, жовтень1995.

[2] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №9, жовтень 1995.  

[3] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №10, березень 1996. 


4. ЗАХОДИ

щодо виконання Програми діяльності Адамівського Осередку Козацтва

 

Заходи

Терміни

Відповідальні

  1. Організаційна робота.

1

Утворення Штабу.

01-03. 1996

О

2

Проведення засідання Штабу (Ради отаманів).

Щомісячно

О, П

3

Проведення Козацької Ради.

Щопівроку

О, П

4

Індивідуальна робота з становими отаманами і старшиною, вивчення організаційної документації.

Остання субота щомісячно

О, П

5

Організація штабної роботи в станах. Організація зв’язку.

03-05.1996

О, П

6

Установлення контактів з командуванням підрозділів ЗСУ, НГУ, МВС,МНС, Прикордонних військ, Митниці

01-06.1996

О, П, Об, Бу

7

Проведення методичних зборів з отаманами станів, писарями, обозними (на базах станів)

Щоквартально

О, П

8

Проведення методичних зборів з осавулами.

Щоквартально

О, П, Ос

9

Проведення методичних зборів з бунчужними та хорунжими.

Щоквартально

О, П, Бу, Хо

10

Складання загального реєстру організаційно-штатної структури АОК.

До 04.1996

П

11

Підготовка пакету документів (Положень, Програм, Статуту та ін.) для станових товариств.

До 04.1996

О, П

12

Відпрацювання із писарями порядку та механізму присвоєння козацьких звань та нагород.

До 07.1996

О, П

13

Відпрацювання організаційно-штатної структури реєстрового та нереєстрового козацтва АОК, системи управління, членства, порядку проходження служби.

До 12.19996

О, П

14

Смотри станів АОК.

Щоквартально

О, П

15

Організація територіальних роїв Отаманського стану з утворенням ДНД АОК.

До 08.1996

О, П

16

Приведення статутів станів у відповідність із статутом АОК.

До 12.19996.

О, П, отамани та писарі станів

2.Фінансово-господарська робота.

17

Розробити і втілити в життя „Систему самозабезпечення і самофінансування козацьких підрозділів”.

О, отамани станів

До 12.1996

18

Організувати Асоціацію козацьких підприємств.

Об

До 07.1996

19

Забезпечити регулярність поступлення членських внесків.

Щомісячно

Об

20

Організація централізованого виготовлення посвідчень.

09.1996

П, Ск

21

Організація Кредитної Спілки.

12.1996

Ск

22

Організація економічного координаційного центру по створенню банку ідей і втілення їх в життя.

До 09.1996

Об

23

Створити і налагодити роботу господарчого двору.

До 12.1996

Об

24

Створити Благодійний фонд соціально-економічного захисту АОК.

До 01.1997

Об

25

Залучити колективними членами громадські організації АОК підприємства на території Адамівської сільської ради.

Протягом 1996

О, П

26

Розробити та затвердити кошторис прибутків-витрат АОК на рік.

01.1996 й надалі щорічно до 12.

О, П, Ск

27

Розробити Положення про членські внески з фізичних осіб та організацій-колективних членів.

12.1996

П, Ск

3. Духовно-ідеологічна робота.

28

Підбір священика і організація його призначення на посаду капелана АОК.

До 03.1997

О, Бу

29

Відпрацювання плану-графіка участі в проведенні релігійних свят.

До 02.1996 й надалі щорічно

П, Бу

30

Організувати в АОК козацький творчий колектив.

Протягом 1996

П, Бу

31

Створення прес-центру і друкованого органа АОК.

Протягом 1996

О, П

32

Створити жіноче товариство АОК.

Протягом 1996

О, П

33

Організувати збір матеріалу з історії козацтва Задністров’я.

З 1996

Старшина АОК

34

Відпрацювання плану-графіка участі в проведенні державних свят.

До 02.1996 й надалі щорічно

П, Бу

35

Заснування архіву фотокіновідеоматеріалів проведених заходів, підбірку друкованих матеріалів.

З 1996 й надалі постійно

П, Бу

36

Скласти реєстр пам’яток історії козаччини на території Адамівської сільської ради.

Протягом 1996

П, Бу

37

Створити музей історії козаччини АОК.

До 03.1998

П, Бу

38

Проробити питання створення козацької церкви на території Адамівської сільської ради.

Протягом 1996-1998

О, П, Бу

4. Військово-патріотична робота.

39

Провести облік військовозобвязаних, відставників та запасників в АОК.

До 06.1996

П

40

Організовувати військово-патріотичні збори-таборування на базі станів.

Щопівріччя

П

41

Провести реєстр місць козацької (солдатської) слави на території Адамівської сільської ради.

Протягом 1996

Бу

42

Встановити контакт з ветеранськими організаціями сільської ради і узгодити плани роботи.

01.1996 й надалі щорічно

П, Бу

43

Організувати й разом з ТСОУ провести змагання з військово-технічних видів спорту.

05 щорічно

П, Бу

44

Організувати Отаманський стан АОК.

06.1996

О, П

45

Розробити систему безпеки.

Протягом 1996

О, П

46

Підготовити проекти Положень про козацьку військову підготовку.

До 12.1996

П, Бу

47

Мати постійний контакт з керівництвом народної освіти і цікавитися на якому рівні викладається історія козаччини.

Постійно

Старшина

5. Робота з молоддю.

48

Втілення в практику роботи ЗОШ на території Адамівської сільської ради козацько-лицарського виховання молоді.

З 1996

Старшина

49

Організація спортивних клубів з національних видів бойових мистецтв. Проведення зборів.

З 1997

Бу

50

Зустрічі в навчальних закладах з вихованцями. Допомога матеріальна та духовна.

Постійно

Старшина

51

Організація оздоровчих спортивних таборів разом із керівництвом навчальних закладів, відділів освіти, фізкультури і спорту.

Щорічно в 05-08

Старшина

52

Організація краєзнавчих туристичних походів шкільної молоді разом з відділами освіти, фізкультури і спорту.

Щорічно в 05-08

Старшина

53

З участю молодіжних козацьких організацій започаткувати дослідження „Звичаєве право козаччини і Конституція Пилипа Орлика”.

З 09.1996

П, Бу

54

При діючих станах АОК утворити при школах Адамівської сільської ради школи козачат та джур (Січ).

З 1996/1997 н.р.

О, П. Бу

 

Примітки: Отаман – О, Писар – П, Обозний – Об, Бунчужний – Бу, Осавул - Ос, Хорунжий – Хо, Скарбничий – Ск. [1]

 



[1] Газета «Козацький вісник» (Адамівка). №11, жовтень 1996. 


5. СИМВОЛІКА АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА

 

І. ПРАПОР. Священний символ товариства. Прямокутне полотнище кольору морської хвилі (розмірами довжини до ширини 2:1). На одній стороні Мальтійський білий хрест, оторочений золотисто-жовтою стрічкою; на другій стороні – нашитий напис – Адамівський Осередок Козацтва. Полотнище закріплене на деревяному держаку довжиною 2,5 метра, навершиєм якого є тризуб.

 

ІІ. ХОРУГВА. Символ Адамівського Осередку Козацтва. Являє собою прямокутне полотнище (довжина до ширини – 1,5:1) кольору морської хвилі, оторочене золотисто-жовтою стрічкою, на деревяному держаку з перекладиною. На лицьовій  стороні – Мальтійський білий хрест, по периметру напис – Адамівський Осередок Козацтва.

 

ІІІ. БУНЧУК. Знак Стану отамана. Виготовлений з кінського волосу. Має чотири частини (пряди - Адамівський стан, Авидівський стан, Благодатненський стан, Софіївський стан) та мідне навершиє із хрестом.

 

ІV. КОМИШИНА.   Знак перебування отамана. Завдовжки 3 метра, закінчується прапорцем, що подібний до прапору Адамівського Осередку Козацтва, але впятеро менший.

 

V. ОДНОСТРОЙ. Однострой – уніфікована форма одягу козака. Літній варіант – козацький кашкет з малиновим околишком та кокардою (Тризуб на фоні білого Георгіївського хреста); біла (або захисного кольору) офіцерська рубаха навипуск (з коротким або довгим рукавом) з погонами, шевроном; брюки кольору морської хвилі із малиновими лампасами; чорні туфлі. Зимовий варіант – мундир кольору морської хвилі (брюки з малиновими лампасами) з золотими погонами; папаха (чорна, сіра) з кокардою; плащ-пальто захисного кольору з золотими погонами; чорні чоботи. При параді – ритуальна зброя на портупеї.

 

VІ. ШЕВРОН. Нарукавний знак козака. На лівому рукаві – загальнокозацький, на правому – осередковий. Осередковий являє собою Мальтійський щит кольору морської хвилі, оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по центру – Мальтійський білий хрест, оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по периметру напис – Адамівський Осередок Козацтва. Нижче шеврону – прямокутний шеврончик кольору морської хвилі, оторочений золотисто-жовтою стрічкою, з написом «Адамівський стан», «Авидівський стан», «Благодатненський стан», «Софіївіський стан».

 

VІІ. РИТУАЛЬНА ЗБРОЯ. Ритуальна зброя – зброя, яку козак носить при параді. Це – козацька шабля (до 100 см завдовжки), ніж-колодач (до 45 см завдовжки); носяться в чохлах (піхвах) на портупеї.

 

В Одесі отаманом УЧПГК обрали Дмитра Тимошенка. Від АОК були присутні Гуцан В.Т., Завацький Д.О.

 

Версия для печати
ГОСТЬОВА КНИГА::КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ
1988-2018
Задністрова Січ
Zadnistrovа Sich
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS